АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-1168/2010 Категорія - 52
Головуючий у першій інстанції – Куриленко О.М.
Доповідач - Заїкін А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2010 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
- головуючого судді – Заїкіна А.П.,
- суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,
за участю секретаря – Трошина К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, Генерального директора Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (далі - Підприємство) на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2009 року, -
встановила:
У травні 2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з вищеназваним позовом, в якому вказав, що з 24.07.06 р. він був прийнятий на роботу на підприємство на посаду геофізика в Одеську геологорозвідувальну експедицію. У 2008 р. був переведений на посаду геофізика загону геофізичних робіт та масових пошуків Підприємства. Наказом № 28/к від 13.04.09 р. його було звільнено з роботи за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП. Звільнення вважає незаконним, оскільки 06.04.09 р. він був на робочому місці з 12 год. 30 хв. і до кінця робочого дня - до 16 год. 30 хв., знаходився на території підприємства в різних місцях - електричному цеху, ремонтному цеху та підвальному приміщенні. Всі переміщення по підприємству були пов'язані з підготовкою для передачі коротажної станції в м. Херсон згідно з усним наказом Генерального директора підприємства ОСОБА_4 Незаконним звільненням йому завдано моральну шкоду, яка полягає у важких душевних хвилюваннях, додаткових зусиллях для організації життя. На підставі ст. ст. 232, 235, 237-1 КЗпП просив: - поновити на роботі на посаді геофізика загону геофізичних робіт та масових пошуків Підприємства; - стягнути з Підприємства середній заробіток за час вимушеного прогулу; - стягнути моральну шкоду в розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2009 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді геофізика загону геофізичних робіт та масових пошуків Підприємства. Стягнуто з Підприємства на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період вимушеного прогулу у розмірі - 6318,63 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі (а. с. 99 - 100) Підприємство просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам закону та обставинам справи: - ОСОБА_2 на вимогу Підприємства не надав письмових пояснень з приводу його відсутності на роботі; - ні свідки, ні створена комісія 06.04.09 р. не знайшли ОСОБА_2 на території підприємства; - 07.04.09 р. та 08.04.09 р. ОСОБА_2 також не був на роботі.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_2 з роботи за ч. 4 ст. 40 КЗпП було проведено з порушенням вимог чинного законодавства. 06.04.09 р. ОСОБА_2 знаходився на території підприємства, позивач не довів, що останній був відсутній на робочому місті (а. с. 92 ).
Вказані в апеляційній скарзі доводи апелянта не спростовують цих висновків суду.
Висновки суду зроблені на підставі наявних в матеріалах справи доказів: письмових пояснень ОСОБА_2 (а. с. 9) із записами працівників підприємства про те, що вони бачили ОСОБА_2 на роботі після обіду 06.04.09 р.; поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Підприємство не надало суду належних та достатніх доказів про відсутність ОСОБА_2 на роботі. Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів", з подальшими змінами та доповненнями, прогулом визнається відсутність працівника на роботі, а не на робочому місті.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийняв рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень. Рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: Л. М. Миза
М. В. Процик