АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2010 року м. Одеса
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Плавич Н.Д.
суддів – Галушко Л.А., Левенця Б.Б.
при секретарі – Котовій Д.Г.
у присутності представника позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Златен край», який діє на підставі довіреності,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 26 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Златен край» про стягнення заборгованості за виконану роботу та відшкодування моральної шкоди,-
встановила:
У лютому 2009р. позивач звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Златен край» (далі ТОВ «Златен край») про стягнення заборгованості за виконану роботу та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що 25.06.2007р. між ним та відповідачем був укладений договір підряду по збору врожаю, нібито у виконання договору в період з червня по липень 2007р. на його особистий рахунок було нараховано 6818грн.73коп., починаючи з липня 2007р. він неодноразово звертався до адміністрації товариства про сплату йому заборгованості за виконані роботи, однак йому було відмовлено, тому позивач, вказуючи, що такими діями йому також спричинену моральну шкоду, просив стягнути з ТОВ «Златен край» на його користь заборгованість по виплаті вартості виконаних робіт в сумі 6818грн.73коп., індексацію в сумі 1915грн.86коп., у відшкодування моральної шкоди суму 4890грн. та судові витрати в сумі 138грн.59коп.
У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що жодних виконаних робіт їхнім товариством не приймалось, а тому і обов’язку їх оплачувати у товариства немає, тому просив у задоволені позову відмовити.
Рішенням суду 1-ої інстанції від 26.11.2009р. у задоволені позову відмовлено (а.с.156).
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, перевірив матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 25.06.2007р. між екіпажем зернозбирального комбайну до складу якого входив і позивач та відповідачем, ТОВ «Златен край» було укладено договір підряду.
Згідно ст.837ч.1.2 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони
(замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Пунктом 3.2 договору підряду, на який посилається позивач, зазначено, що оплата робіт відбувається протягом десяти днів після прийняття виконаних робіт по культурам.
Таким чином, оплата за зазначеним договором підряду повинна була здійснюватися товариством після прийняття виконаних позивачем робіт, підтверджених актом прийомки-передачі виконаних робіт.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається, позивачем в обґрунтування своїх вимог не додано доказів виконання робіт, а саме акту прийомки-передачі виконаних робіт. В суд апеляційної інстанції цих доказів також не надано. Показання свідків та довідка щодо заробітної плати позивача, згідно ст.59 ЦПК України не є допустимими доказами щодо даного предмету доказування.
Так як позовні вимоги щодо індексації та стягнення моральної шкоди є похідними від позовних вимог щодо стягнення заборгованості за виконану роботу, а останні не знайшли свого підтвердження, тому суд 1 інстанції законно та обґрунтовано відмовив у задоволені позову у повному обсязі і колегія суддів погоджується із цим висновком суду.
Доводи представника відповідача, викладені в апеляційній скарги необґрунтовані та не тягнуть скасування рішення суду.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає встановленим по справі обставинам, постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування і задоволення скарги немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307ч.1п.1, 308, 314ч.1п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - відхилити, рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 26 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Златен край» про стягнення заборгованості за виконану роботу та відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку в Верховний Суд України на протязі 2 місяців через суд касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області Плавич Н.Д.
Галушко Л.А.
Левенець Б.Б.