Справа 22ц-6560 Головуючий у 1 інстанції Зайченко О.В.
Категорія 57 Доповідач Біляєва О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лісового О.О.,
суддів Біляєвої О.М., Барсукової О.І.,
при секретарі Руденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 05 листопада 2009 року,
В С Т А Н О В И В :
Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки (далі – УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки ) звернулося до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки від 05.11.2009 року, якою позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 29 липня 2008 року по 05 листопада 2009 року. Зобов’язано УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 28 липня 2008 року по 05 листопада 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що суд не зважив на те, що відсутні підстави вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати підвищення до пенсії дітям війни з бюджету Пенсійного фонду. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення п. 41 розділу П Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними. Відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01 січня 2008 року вказаним рішенням не передбачено. Доплата до пенсії позивачеві як дитині війни провадилась у відповідності з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з наступних підстав.
Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 віднесена до категорії «діти війни», знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки та отримує пенсію за віком; протягом 2007-2009 років мала право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої не може бути меншим ніж прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Порушене право підлягає поновленню в межах строку звернення до суду з 29 липня 2008 року по 05 листопада 2009 року. В решті позову відмовлено в зв’язку з безпідставністю вимог.
Рішення суду в частині відмови в позові сторонами не оскаржується.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в оскаржуваній частині в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначив закон, яким регулюються спірні правовідносини.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до соціальної групи "діти війни".
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції на момент звернення позивача передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 29 липня 2008 року по 05 листопада 2009 року є обґрунтованими.
Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Інший розмір мінімальної пенсії законом не передбачено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Згідно зі ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", прожитковий мінімум складає 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Як передбачено положеннями ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зі змінами та абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 грн., а з 1 листопада 2009 року – 573 грн.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", керуючись таким принципом як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог саме з 29 липня 2008 року по 05 листопада 2009 року.
Проведення виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильним.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Безпідставними є також посилання відповідача про проведення виплати із бюджету Пенсійного фонду, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 307 ч.1 п.1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області відхилити.
Постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 05 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді