АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2010 року м. Київ
Апеляційний суд Київської області в складі :
судді судової палати з кримінальних справ : - Черкасова В.М.
за участю представника : - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією ОСОБА_3 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2010 року, -
В с т а н о в и в :
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2010 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн..
В постанові зазначено, що 19.02.2010 року о 15.04 год. при перевірці терміналу поповнення рахунку, за адресою : м. Біла Церква, вул. Вернадського, 3, що належить ТОВ „Айбокс“, було виявлено факт порушення, встановленого законом порядку, а саме: проведення розрахункової операції через РРО, який належним чином незареєстрований, неопломбований, без видачі розрахункового документа, згідно акта від 19.01.2010 р. № 000173/265502962308, чим директор ТОВ „Айбокс“ ОСОБА_3 порушила п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ від 06.07.1995 року № 265/95 в редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ з подальшими змінами і доповненнями.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду від 05 березня 2010 року, а справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити за відсутністю в її діях складу такого правопорушення.
Апелянт вважає постанову суду необґрунтованою, незаконною і послався на те, що судом не проведено повного та всебічного вивчення всіх обставин справи через, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків та не вірно застосував норми матеріального права. Так, суд помилково називає програмно-технічний комплекс самообслуговування ПТКС, оскільки діяльність ПТКС здійснюється у відповідності до Постанови Правління Національного банку України № 53 від 05.03.2008 року „Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням ПТКС“ та не потребує застосування РРО, опломбування та реєстрації. Строк на апеляційне оскарження пропустила з поважних причин і просила його поновити.
____________________________________________________________________________
Справа № 33- 369 / 2010 р. Суддя в 1-й інстанції : - Машарова З.А.
Категорія :ч.2 ст. 155-1 КУпАП Суддя в 2-й інстанції : - Черкасов В.М.
Вислухавши пояснення представника, який підтримав подану апеляцію і просив поновити строк на оскарження, оскільки він був пропущений з поважних причин, постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, вивчивши апеляцію та матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення, а апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як убачається із постанови, суд визнав доведеним факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 155-1 КУпАП, тобто порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, і цей факт знайшов своє підтвердження, тому суд правильно визнав її винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Строк на апеляційне оскарження апелянтом пропущений з поважних причин, тому його слід поновити.
Розглядаючи справу, суддя обґрунтовано прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 155-1 КУпАП і правильно прийняв рішення.
Посилання в апеляції апелянтом на незаконність та необгрунтованість постанови, є безпідставними та необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 294, 280, 289 КУпАП апеляційний суд, -
П о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження.
Апеляцію ОСОБА_3 – залишити без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2010 року щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст. 155-1 КУпАП – без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Черкасов