Справа № 22 - ц - 510/2007р. Головуючий у 1 інст. - Дикий В.М.
Доповідач - Шемець Н.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого - судді Іваненко Л.В., Суддів - Шемець Н.В., Страшного М.М., При секретарі - Івановій Н.Б.
З участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ДВС у Бобровицькому районі, ДАК „Національна мережа аукціонних центрів", Вороньківського ССТ про визнання частково недійсним акта про прилюдні торги та визнання права власності на об"єкт незавершеного будівництва будівлі магазину, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання частково недійсним акта ДВС у Бобровицькому районі від 15.11.2005 року про проведені прилюдні торги, в частині проданого майна: будівлі магазину „Продукти", "Хліб" загальною площею 183,9 кв.м., основною площею 94,6 кв.м., 1960 року забудови, розташованого в АДРЕСА_1 та просив визнати за ним право власності на даний об"єкт.
Посилався на те, що спірну будівлю магазину придбав з прилюдних торгів за 7500 грн. 15.11.2005 року, проте не може зареєструвати за собою право власності на магазин, оскільки майно належало Вороньківському ССТ, яке не зареєструвало за собою право власності на нього. ДВС у Бобровицькому районі при здійсненні опису та арешту майна, при передачі його на реалізацію, а також ДАК „ Національна мережа аукціонних центрів" при реалізації майна невірно визначили правовий статус будівлі. Позивач зазначає, що оскільки будівля не введена в експлуатацію і право власності на неї не зареєстроване, то це майно мало бути реалізовано як об"єкт незавершеного будівництва відповідно до ч.З ст.331 ЦК України.
Рішенням Носівського районного суду від 11 грудня 2006 року частково задоволено вимоги ОСОБА_1, акт від 15.11.2005 року про проведені прилюдні торги в частині проданого майна визнано частково недійсним. В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на об"єкт
незавершеного будівництва - будівлю магазину, придбаного з прилюдних торгів, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2006 року в частині відмови у задоволенні його позовних вимог про визнання права власності на об"єкт незавершеного будівництва - будівлі магазину „Продукти", "Хліб", загальною площею 183,9 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 скасувати та задовольнити його вимоги в цій частині. Посилається на те, що порушення ДВС у Бобровицькому районі черговості арешту та реалізації майна боржника -Вороньківського ССТ жодним чином не стосується його як добросовісного набувача майна, проданого з прилюдних торгів. Безпідставними і помилковими є міркування суду першої інстанції в тій частині, що грубі порушення ДВС у Бобровицькому районі та філією „Чернігівський аукціонний центр" призвели до порушення права власності Вороньківського ССТ, оскільки він придбав майно в порядку примусового продажу, а згідно чинного законодавства це майно не може бути витребувано у нього.
Представник Вороньківського ССТ заперечував проти доводів апелянта, вважав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що 15.11.2005 року позивач з прилюдних торгів придбав приміщення магазину „Продукти", "Хліб" в с.Вороньки вул. Шевченка,95,що належало Вороньківському ССТ, за 7500грн. Проте зареєструвати за собою право власності на будівлю магазину не може, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на придбане майно.
Суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про визнання частково недійсним акта від 15.11.2005 року про проведені прилюдні торги в частині визначення статусу спірного майна, а саме, що це є об"єкт незавершеного будівництва, підлягають задоволенню, а вимоги про визнання за позивачем права власності на цей об"єкт як об"єкт незавершеного будівництва не можуть бути задоволені, оскільки ДВС у Бобровицькому районі грубо порушені вимоги ст..64 Закону України „Про виконавче провадження" про черговість реалізації майна, бо ще з 2001 року виконавчою службою описаний автомобіль, належний Вороньківському ССТ, але він не реалізований. Крім того, будівля магазину продана з прилюдних торгів без правовстановлюючих документів на неї, що є порушенням Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Ці порушення призвели до того, що продаж вчинено за значно нижчу ціну, ніж її залишкова балансова вартість, тому держава має забезпечити захист права власності такого суб"єкта господарювання як Вороньківське ССТ.
Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.
Висновки суду про порушення виконавчою службою черговості реалізації описаного майна не є обґрунтованими, оскільки згідно ст.11 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи за зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі. Як вбачається з позову (а.с. 142-144), позивач як на підставу обґрунтування своїх вимог не посилався на порушення ДВС у Бобровицькому районі вимог ст.64 Закону України „Про виконавче провадження", тому суд безпідставно цим обґрунтовує відмову в позові.
Невірним є посилання суду першої інстанції на необхідність захисту права власності Вороньківського ССТ, оскільки спірне майно реалізовувалось в порядку виконання судових рішень. Свої права боржник - Вороньківське ССТ може захищати шляхом оскарження дій державного виконавця, проте справа таких доказів не містить. Крім того, за даним позовом суд вирішував спір по захисту прав особи, яка придбала майно, належне боржнику - Вороньківському ССТ, в установленому Законом України „Про виконавче провадження" порядку, а не по захисту прав боржника.
Проте суд вірно зазначає, що нерухоме майно було продано без правовстановлюючих документів на будівлю магазину. Відсутність таких документів підтвердив в апеляційному суді представник Вороньківського ССТ, пояснивши, що спірне майно значиться на балансі товариства, але документи про прийняття магазину в експлуатацію, про право власності на нього відсутні.
Рішенням суду в частині, що не оскаржується апелянтом, акт про проведені прилюдні торги від 15.11.2005 року визнано недійсним в частині проданого майна і ,хоча в резолютивній частині рішення суду не вказано, що ж має бути зазначено в акті замість визнаного недійсним, проте враховуючи вимоги позивача і мотиви мотивувальної частини рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що суд визнав, що це майно є об"єктом незавершеного будівництва.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на будівлю магазину як об"єкт незавершеного будівництва є обґрунтованими, бо будівля, яку він придбав з прилюдних торгів, до цього часу не здана в експлуатацію і відсутні документи про реєстрацію права власності на неї і позивач позбавлений будь - якої можливості, крім вирішення спору в судовому порядку, оформити своє право власності на набуте в законному порядку майно. Тому ці вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання за ним права власності на об"єкт незавершеного будівництва - придбану будівлю магазину в с Вороньки вул.. Шевченка,95 Бобровицького району. В іншій частині рішення суду залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 331,338 ЦК України, ст..ст. 303, 307, 309 ч.1 п.3,4, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2006 року в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні вимог про визнання за ним права власності на об"єкт незавершеного будівництва будівлі магазину - скасувати.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на об"єкт незавершеного будівництва будівлі магазину „Продукти", „Хліб" загальною площею 183,9 кв.м, основною площею 94,6 кв.м, розташованого в АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.