УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Стефанів Н.С., Шишка А.І.
секретаря Довжинської Н.Б.
з участю ОСОБА_1 його представника – адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» в особі Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі ЛВУМГ) до ОСОБА_1 про втрату права на житло за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 16 лютого 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року Дочірня компанія «Укртрансгаз» в особі Долинського ЛВУМГ звернулась в суд з указаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що у з в’язку з виконанням обов’язків за трудовим договором ОСОБА_1 у червні 2001 року надано службову квартиру АДРЕСА_1. По досягненню пенсійного віку, ОСОБА_1 у лютому 2007 року звільнився з роботи за власним бажанням. Однак, не звільнив зайняте житло і більше шести місяців без поважних причин не проживає у спірній квартирі. Тому позивач просив визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_2 на підставі ст.ст.71,72 ЖК України.
________________________________________________________________________________ Справа №22-ц-643/2010 Головуючий у 1інст. Гринів М.А.
Категорія 44 Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 16 лютого 2010 року позов задоволено й визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та відмовити позивачу задоволенні позову, посилаючись на те, що понад шість місяців він не залишав спірну квартиру, зареєстрований у цій квартирі і за вказаною квартирою отримує поштову кореспонденцію. На думку апелянта, відповідно ст. 125 ЖК Української РСР, п.п.34,35 Положення про порядок надання службових приміщень і користування ними, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР №37 від 04.02.1988 року він як пенсіонер по старості не підлягає виселенню із службового житлового приміщення без надання іншого житла.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримади доводи апеляційної скарги, просять задовольнити цю скаргу.
Представник Дочірня компанія «Укртрансгаз» в особі Долинського ЛВУМГ просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, так як вважає оскаржуване рішення суду є правильним.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з червня 2008 року без поважних причин не проживає АДРЕСА_3 тому втратив на житло у спірній квартирі.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Згідно ч.1 ст. 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_4 належить Дочірній компанії «Укртрансгаз», за рішенням Виконавчого комітету Луківської сільської ради від 22 грудня 1998 року визнаний службовим. У зв’язку з перебуванням у трудових відносинах з позивачем у червні 2001 року квартира №1 у зазначеному будинку надана ОСОБА_1 Зазначених обставин сторони не заперечують і підтверджуються письмовими доказами.
Відповідно до ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Судом першої інстанції установлено, що з червня 2008 року до до часу звернення з позовом до суду ОСОБА_1 без поважних причин не проживає АДРЕСА_5 Встановлений факт підтверджується даними, які містяться: у довідці виданій 11 червня 2009 року виконкомом Луківської сільської ради (а.с.6), актах від 2 червня та 27 листопада 2008 року, 11 червня і 26 березня 2009 року (а.с.7-10), у довідках про споживання електроенергії та природного газу (112-114), рапортом працівника міліції (а.с.150) та довідках Старомартинівської сільської ради від 23 листопада 2009 року та 19 січня 2010 року. Про відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання у спірній квартирі понад шість місяців у судовому засіданні підтвердили свідки – сусіди ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і не підтвердили допитані свідки з сторони відповідача ОСОБА_8 і ОСОБА_9
Суд обґрунтовано відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що відповідно ст. 125 ЖК Української РСР та 34,35 Положення про порядок надання службових приміщень і користування ними, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР №37 від 04.02.1988 року він як пенсіонер по старості не підлягає виселенню із службового житлового приміщення без надання іншого житла, оскільки у даному випадку зазначені вимоги на нього не поширюються.
Інших доказів поважності причин відсутності понад шість місяців за місцем проживання у спірній квартирі ОСОБА_1 суду не подав і не ставив питання про продовження строку відсутності за місце проживання.
За таких обстави, відповідно ст.ст. 71,72 ЖК Української РСР суд прийшов до правильного висновку задовольнивши позов і визнав ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2, так як відповідач не приставив доказів його відсутності понад шість місяців за місцем проживання з поважних причин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Калуського міськрайонного суду від 16 лютого 2010 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя: Фединяк В.Д.
Судді: Стефанів Н.С.
Шишко А.І.