Судове рішення #9414649

Справа №22ц-3116/10                                                                   Суддя першої інстанції Богатирчук Г.А.

Категорія  27                                                                Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

3 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

 головуючого                                                 Козаченка В.І.,

 суддів:                                          Базовкіної Т.М., Колосовського С.Ю.,

 при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,  

 за участю: представників позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та представника відповідачки ОСОБА_4,  

                                               

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2010 р. за позовом Публічного   акціонерного товариства   ,,ІМЕКСБАНК" (далі - ПАТ ,,ІМЕКСБАНК") до товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПродекспортАгро" (далі – ТОВ ,,ПродекспортАгро" та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,  

В С Т А Н О В И Л А :

23 квітня 2009 р. Акціонерний Комерційний Банк ,,ІМЕКСБАНК" (тепер - ПАТ ,,ІМЕКСБАНК" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою місцевого суду від 2 липня 2009 р. до участі в справі в якості співвідповідача залучено ТОВ ,,ПродекспортАгро".

Позивач зазначав, що 28 березня 2008 р. між ПАТ ,,ІМЕКСБАНК" і ТОВ ,,ПродекспортАгро" укладено договір кредитної лінії, за яким банк надав цьому товариству 5000000 грн. кредиту зі сплатою 20% річних і строком дії кредитного договору до 27 лютого 2009 р., а  кредитної лінії  - до 27 березня 2009 р.

Для забезпечення виконання зазначеного договору в той же день між ПАТ ,,ІМЕКСБАНК" і ОСОБА_5, як майновим поручителем, був укладений іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку банку свою десяти-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, зобов'язавшись відповідати цим майном за своєчасне та повне виконання ТОВ ,,ПродекспортАгро" зобов'язань по вказаному кредитному договору.

Посилаючись на те, що станом на 30 березня 2009 р. ТОВ ,,ПродекспортАгро" має 4495720 грн. 92 коп. заборгованості по зазначеному кредитному договору, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки.

В ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював і доповнював свої вимоги і остаточно просив суд: стягнути з ТОВ ,,ПродекспортАгро"         4583839 грн. 15 коп. заборгованості за вказаним договором кредитної лінії (4118584 грн. - простроченого основного кредиту та 392200 грн. 59 коп. – заборгованості по простроченим відсоткам) і судові витрати та звернути стягнення на іпотечну квартиру.

Водночас, 7 липня 2009 р. ОСОБА_7 подав у суд позов до ОСОБА_5 та ПАТ ,,ІМЕКСБАНК" про визнання недійсним указаного іпотечного договору, посилаючись на те, що з липня 2003 р. він проживає з відповідачкою однією сім’єю без реєстрації шлюбу, а тому, придбана 28 січня 2005 р. на ім’я відповідачки спірна квартира, є їх спільною сумісною власністю. В зв’язку з чим, він вважає, що укладений без його згоди названий договір іпотеки є недійсним.

Ухвалою місцевого суду від 22 грудня 2009 р. обидві справи об’єднані в одне провадження, а потім ухвалою суду від 12 лютого 2010 р. указана заява ОСОБА_7 залишена без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від  15 лютого 2010 р. позов банку задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ,,ПродекспортАгро" на користь ПАТ ,,ІМЕКСБАНК" 4583839 грн. 15 коп. заборгованості по кредитному договору і 1730 грн. судових витрат. Указане стягнення звернуто на належну ОСОБА_5 десяти-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 з наданням банку права продажу вказаної квартири.

В апеляційній скарзі представник відповідачки, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просила оскаржене рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що задоволення вимог ПАТ ,,ІМЕКСБАНК" про стягнення кредитної заборгованості з ТОВ ,,ПродекспортАгро" можливе шляхом звернення стягнення на вказану іпотечну квартиру.

Між тим, з такими висновками місцевого суду повністю погодитись не можна, оскільки він дійшов до них із суттєвим порушенням вимог процесуального законодавства України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови,  що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцем його знаходження.

Згідно ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. А тому спірна квартира є нерухомим майном.

Оскільки, ця квартира знаходиться в Центральному районі м. Миколаєва, то спір про її іпотеку не підсудний Ленінському районному суду м. Миколаєва, як помилково вважав місцевий суд.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. ,, Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду (розгляду справи по суті – стаття 173 ЦПК) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін (пункт 2 частини першої статті 116 ЦПК).

А у разі виявлення під час проведення попереднього судового засідання чи під час судового розгляду справи по суті порушення правил виключної підсудності суд ухвалою передає справу на розгляд іншому суду (частина четверта статті 116 ЦПК).

Проте, задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув уваги на порушення ним указаних правил виключної підсудності, а тому не вирішив питання про передачу справи на розгляд іншому суду, якому вона підсудна.

В той же час, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 311 ЦПК України та роз’яснень, викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 р. ,,Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо вона розглянута з порушенням правил виключної підсудності. У цьому випадку апеляційний суд направляє справу на новий розгляд до суду, якому вона підсудна.

За таких обставин оскаржене рішення підлягає безумовному скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва.

При новому розгляді справи місцевому суду необхідно  встановити дійсні обставини справи та ухвалити рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Крім того, звернути увагу на те, що за частинами 1, 2 ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст. 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства. А у разі встановлення такої обставини під час розгляду справи по суті необхідно застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2010 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:                                    Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація