Справа № 11 – 14/10 р.                                    Категорія: ст. 356 КК України

Головуючий суду першої  інстанції            суддя Рудяк А.О.

Доповідач  суду апеляційної інстанції       суддя Гребенюк В.І.

                                                     У Х В А Л А

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  19  січня  2010 року    Колегія суддів судової палати у кримінальних

                                          справах  апеляційного суду  Миколаївської

                                          області  в складі:    

                          Головуючої:                              Погорєлової Г.М.

                          Суддів:                                        Чернявського А.С.

                                                                                Гребенюк В.І.

                              За участю: прокурора             Баранкевича С.О.

                          заінтересованих осіб:               ОСОБА_2

                                                                                ОСОБА_3

        розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією заінтересованої особи ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду                       м. Миколаєва від 02 вересня 2009 року, якою його скарга про притягнення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності по ст. 356 КК України залишена без розгляду з поверненням заявникові.

        14.04.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду в порядку ст. 27 КПК України зі скаргою від 08.04.2009 року, в який просив порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за самовільне руйнування господарчих будівель по АДРЕСА_1. Посилався, що є власником вказаного житлового будинку, і що йому заподіяна майнова шкода в сумі 2000 грн. та моральна шкода в розмірі 5000 грн.

        Приймаючи рішення про залишення без розгляду скарги               ОСОБА_2 про порушення відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_5 кримінальної справи за ст. 356 КК України, суддя в постанові  вказав, що скарга ОСОБА_2 не містить даних про оскарження постанови УІМ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївської області ОСОБА_6 від 28.02.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.

        За змістом апеляції та доповнень  до неї заінтересована особа ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, матеріали скарги направити на новий судовий до Ленінського районного суду                         м. Миколаєва. Вважає, що постанова органу дізнання про відмову у порушені кримінальної справи не перешкоджає порушенню судом кримінальної  справи за злочини,  передбачені ст. 27 КПК України. Тому, на його думку, не має потреби в оскарженні даної постанови органу дізнання.

        Заслухавши доповідь судді, заінтересовану особу ОСОБА_2 на підтримку апеляції, думку прокурора Баранкевича С.О. та заінтересованої особи ОСОБА_3 про залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає,  що вона підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.  

        Відповідно до ч. 2 ст. 251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне із таких рішень: 1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті (ст. ст. 223, 224 цього Кодексу) , та повертає її особі, яка подала скаргу; 2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору; 3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 27 цього Кодексу, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.

        Згідно роз’яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України  N 6 від 30.05.2008 року «Про практику застосування кримінально - процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції» подана в порядку ст. 27 КПК України с карга потерпілого залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо зміст скарги не відповідає вимогам статей 223, 224 КПК  (чітко не викладені підстави для порушення справи, час, місце, мотиви, наслідки вчинення злочину, його юридична кваліфікація та відповідні докази, не наведені дані про особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, та відсутнє прохання про притягнення особи до кримінальної відповідальності). В постанові судді про залишення скарги без розгляду має бути роз’яснено, що після усунення недоліків скарги особа може знову звернутися до суду зі скаргою в межах строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

        На порушення зазначених вимог закону щодо                          особливостей досудового розгляду у справах, які відповідно                            до вимог ст. 27 КПК   України порушуються за скаргою                   потерпілого, суддя прийняв рішення, яке взагалі не мотивував і не обґрунтував.  

        Так, залишаючи скаргу без розгляду відповідно до                                        п. 1 ч. 2  ст. 251 КПК України, суддя на дані статті закону                                   не послався і не вказав в постанові, яким саме вимогам ст. ст. 223,                    224 КПК України не відповідає зміст скарги ОСОБА_2

        А крім того, не роз’яснив положення закону щодо того,                              що після усунення недоліків скарги особа може знову звернутися                    до суду зі скаргою в межах строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

        Натомість, суддя навів у постанові зміст ст. ст. 6 ч. 1 п. 11,                             99 – 1,  236 – 1 КПК України, пославшись на наявність                                         не скасованої постанови органу дізнання від 28.02.2009 року                            про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками                 злочину, передбаченого ст. 356 КК України, та зазначив порядок її оскарження.

        Тобто, суддя вдався у міркування стосовно провадження                             у справі в порядку оскарження постанови про відмову в                      порушенні кримінальної справи, що не було предметом безпосереднього досудового розгляду у даній справі, яка,                  відповідно до вимог  ст. 27 КПК   України, порушується за скаргою потерпілого.

        За таких обставин, апеляція в цій частині підлягає                   задоволенню, а  постанова судді від 02.09.2009 р. підлягає                скасуванню, а матеріали скарги ОСОБА_2 - направленню                             на попередній розгляд в порядку ст. 251 КПК України для                прийняття рішення відповідно до вимог закону.

        В той же час, вимоги апелянта ОСОБА_2 про направлення матеріалів скарги до Ленінського районного суду м. Миколаєва безпідставні і не ґрунтуються на законі, оскільки, це питання не входить до компетенції колегії суддів судової палати у кримінальних справах  апеляційного суду.

        Вказане питання   про передачу справи з одного районного                  суду до іншого в межах однієї області  вирішується, відповідно до                    ст. 38 КПК України,   головою відповідно обласного суду.

        А тому, в цій частині апеляція задоволенню не підлягає.

        Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

                                            УХВАЛИЛА:

Апеляцію заявника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2009 року, якою скарга ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_3 і ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за                      ст. 356 КК України залишена без розгляду з поверненням заявникові - скасувати.

       Матеріали скарги ОСОБА_2 направити на попередній розгляд в порядку ст. 251 КПК України в той же суд.

        Головуюча:

        Судді