Справа № 11 – 594/09 р. Категорія ст. 125 ч. 2 КК України
Головуючий суду першої інстанції суддя Малюк Т.О.
Доповідач суду апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Миколаївської
області в складі:
Головуючого: Царюка В.В.
Суддів: Войтовського С.А.
Гребенюк В.І.
за участю: прокурора Данчука В.М.
засудженого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 липня 2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, розлученого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого ; -
- засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до громадських робіт на строк 150 годин.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.
Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що 31.01.2009 року близько 13.00 год. на городі його та потерпілої ОСОБА_3 домоволодіння на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс її удари держаком лопати в область грудини та голови, чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забиття грудної клітини з крововиливами, які відносяться до легких тілесних ушкоджень , що потягли короткочасний розлад здоров’я.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю події злочину, посилаючись на однобічность та неповноту судового слідства, невідповідность висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
На думку апелянта, суд не дослідив певні докази і не взяв до уваги досліджені докази, яки могли суттєво вплинути на його висновки, допустивши у своїх висновках суперечності. Вважає показання потерпілої ОСОБА_3 щодо обставин події, викладених у скарзі приватного обвинувачення, під час судового слідства та наданими ДІМ Вознесенського МВ УМВС суперечливими, на що суд не звернув уваги; також вважає безпідставною критичну оцінку судом показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що підтвердили його невинуватість, посилаючись на те, що ті не мають жодної зацікавленості та матеріально від нього не залежать. Твердить, про неправдивість та не відповідність дійсності показань свідка ОСОБА_9, покладених в основу вироку, посилаючись на те, що вона не могла чітко бачити описані нею події з урахуванням довжини городу - близько 9 метрів. Ставить під сумнів об’єктивність медичних висновків відносно потерпілої, зазначаючи ряд захворювань ОСОБА_3, у тому числі і на епілепсію; і вважає, що вона могла отримати тілесні ушкодження 31.01.2009 року під час епілептичного приступу.
В запереченнях на апеляцію потерпіла ОСОБА_3 просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок, який в важає законним та обґрунтованим , - без зміни.
Вислухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляції; потерпілу ОСОБА_3 та представника потерпілої ОСОБА_5, а також думку прокурора Данчука В.М. про залишення апеляції без задоволення, а вироку без змін; вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її підлягаючою частковому задоволенню, але з інших підстав – з підстав істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне із таких рішень:
1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу;
2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;
3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 27 цього Кодексу, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.
Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи повинна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик його в судове засідання.
При цьому, згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 30.05.2008 року « Про практику застосування кримінально - процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції», суддя, в становивши наявність у скарзі достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, зазначеного у ч. 1 ст. 27 КПК України, порушує кримінальну справу і призначає її до судового розгляду . У цій постанові зазначаються приводи і підстави для порушення справи, прізвище, ім’я та по батькові особи, щодо якої справа порушена, та кримінальний закон, за яким справа порушена, а також у постанові вирішуються інші питання, які стосуються підготовчих до судового розгляду дій. Копія скарги потерпілого, копія постанови судді про порушення справи і призначення її до судового розгляду, а також судова повістка про виклик у судове засідання мають бути вручені підсудному не пізніше як за три доби до слухання справи.
На порушення вищезазначених вимог закону суддя, отримавши скаргу ОСОБА_3, провів попередній розгляд справи без урахування особливостей досудового розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого, передбачених ст. 251 КК України, зазначивши в своїй постанові попереднього розгляду від 21.05.2009 року про розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України та пославшись на положення ст. ст. 237 – 245 КПК України (а. с. 1).
При цьому суддею не приймалося рішення щодо порушення кримінальної справи, як того вимагає кримінально - процесуальний закон у випадках притягнення до кримінальної відповідальності не інакше як за скаргою потерпілого (ст. 27 КПК України).
Вищезазначене, відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, яке перешкодило суду прийняти законне, обґрунтоване і справедливе рішення у справі, а тому вирок суду безумовно підлягає скасуванню.
Оскільки вирок підлягає скасуванню у зв’язку з істотними порушеннями судом першої інстанції кримінально – процесуального закону, які виключали постановлення вироку (ч. 1 ст. 370 КПК України), всі інші доводи апеляції щодо доведеності обвинувачення, достовірності доказів, застосування кримінального закону і покарання і т.п., апеляційним судом не перевіряються.
Під час нового розгляду справи, суду необхідно суворо дотримуватися вимог діючого кримінально - процесуального законодавства, ретельно перевірити твердження та доводи сторін обвинувачення та захисту, в тому числі і заявлені ними в стадії апеляційного розгляду, а у разі необхідності додатково витребувати певні докази на підтвердження або спростування вищевказаних тверджень та доводів, надати належну оцінку всім доказам у справі і постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 липня 2009 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд на стадію попереднього розгляду справи в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді :