Справа № 33-364/09 Категорія: ст. 124 КУпАП
Головуючий суду першої інстанції: Голубкін О.І.
Головуючий апеляційного суду: Гребенюк В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 року Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
Головуючого судді Гребенюк В.І.
При секретарі судового засідання Простякова Є.О.
За участю особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності ОСОБА_2
Захисника ОСОБА_3
розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2009 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2; -
- притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.
Згідно постанови судді 13.08.2009 р. о 12.30 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «М - 412» державний номер НОМЕР_2 по вул. Садовій, при проїзді нерегульованого перехрестя по вул. Чигрина не виконав вимогу дорожнього знаку «дати дорогу», внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Опель» державний номер НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні ушкодження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити вид адміністративного стягнення на штраф в межах ст. 124 КУпАП. Вважає позбавлення права керування транспортними засобами занадто суворим стягненням, зазначаючи, що це максимальне адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП.
Твердить про неврахування судом того, що дана дорожньо - транспортна пригода сталася з обоюдної вини, посилаючись на показання свідків щодо швидкості руху автомобілю «Опель» 80 - 90 км/год., який не зменшив швидкість під час під’їзду до пішохідного переходу та не надав переваги у русі пішоходам, які там знаходились.
Також зазначає, що позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів призведе до неможливості реалізації необхідних для нього та його сім’ї повсякденних обов’язків та забезпечення необхідних умов життєдіяльності, посилаючись на те, що він і його дружина є пенсіонерами, мають похилий вік, постійно хворіють, в зв’язку з чим в них є постійна необхідність відвідувати лікарні, їздити за ліками, реалізація чого є можливою завдяки наявності автомобіля, який є єдиним можливим та зручним для них засобом пересування.
Заслухавши апелянта ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає апеляцію не підлягаючою задоволенню з таких підстав.
З протоколу про адміністративне правопорушення ВЕ № 020101 від 13.08.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 в цей день о 12.30 год. керував автомобілем «М - 412» д/н НОМЕР_2 по вул. Садовій та при проїзді нерегульованого перехрестя не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» і допустив зіткнення з автомобілем «Опель» д/н НОМЕР_1, що рухався по головній дорозі по вул. Чигрина, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.
Розглянувши справу, суддя прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, і його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 при проїзді нерегульованого перехрестя не виконав вимог дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу».
Твердження апелянта про те, що ДТП сталася з обоюдної вини, необґрунтоване і спростовується матеріалами справи.
Так, з пояснень ОСОБА_2, наданих 13.08.2009 р. працівнику ДАІ, вбачається, що він, перетинаючи вул. Чигирина по вул. Садовій, пропускав транспорт, що рухався по вул. Чигирина. Справа перед пішохідним переходом, пропускаючи пішоходів, стояли: в правому ряду – маршрутне таксі, а в середньому – легковий автомобіль. Він почав рух і в цей час отримав удар в заднє праве крило автомобілем «Опель», що рухався в крайньому лівому ряду і не зупинився, щоб пропустити пішоходів (а. с. 8).
Згідно пояснень свідка ОСОБА_4 від 19.08.2009 р., вона 13.08.2009 р. о 12.23 год. їхала зі своїм сином та племінницею в автомобілі «Опель» в якості пасажирів. На розі вул. Садовій вона побачила, як із – за автомобіля «Газель» раптово виїхав автомобіль «Москвич», який допустив зіткнення з автомобілем «Опель» внаслідок невиконання вимог дорожнього знаку «дати дорогу». Внаслідок ДТП діти, що були з нею, отримали тілесні ушкодження (а. с. 9; а. 13, 11 – 12, 14 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 602 по факту ДТП від 13.08.2009 р. на перехресті вулиць Садова з Чигирина в м. Миколаєві за участю водія а/м М - 412 ОСОБА_2, водія а/м «Опель» ОСОБА_5.).
Пояснення зазначеного свідка узгоджуються з даними схеми ДТП щодо місця контактування автомобілів «Москвич» та «Опель» (а. с. 6).
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь – які об’єктивні дані щодо перевищення швидкості водієм автомобілю «Опель» та щодо порушення ним правил проїзду пішохідного переходу - ненадання переваги у русі пішоходам, які там знаходились, а також щодо обоюдної вини в ДТП, про що апелянт зазначив в апеляційній скарзі.
Пояснення ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду справи щодо руху по вул. Садовій на цьому перехресті у першому правому ряду; щодо перевертання його автомобілю на бік від зіткнення; щодо допомоги перехожих, які поставити його автомобіль на колеса, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки про ці обставини ОСОБА_2 не заявляв працівникам ДАІ під час складання схеми ДТП та протоколу відносно нього, хоча у нього була реальна можливість зафіксувати всі суттєві обставини ДТП при викладенні власноруч своїх пояснень. Однак його пояснення не містять таких відомостей щодо обставин ДТП, наслідків зіткнення, наявності свідків – очевидців ДТП із зазначенням їх даних (а. с. 8).
Не містять таких даних і матеріали справи.
Посилання апелянта на надані адвокату ОСОБА_3 пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпідставні, оскільки відсутні беззаперечні дані щодо того, що вони були очевидцями цієї ДТП (а. с. 12, 13).
Крім того, ці пояснення відібрані поза межами провадження по справі про адміністративне правопорушення, оскільки адвокат не є уповноваженою особою на проведення адміністративного розслідування, перелік яких є вичерпним.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, ступінь вини правопорушника, вважаю, що призначене суддею адміністративне стягнення за вчинення ОСОБА_2 даного адміністративного правопорушення, є справедливим і відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.
Доводи ОСОБА_2 про суворість обрання максимального за видом та розміром адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, безпідставні і не ґрунтуються на законі, оскільки в апеляційній скарзі він наводить редакцію цієї статті до внесення змін та доповнень до цього Закону від 20.09.2008 року, згідно яких обраний судом розмір адміністративного стягнення не є максимальним.
Посилання апелянта на те, що автомобіль є єдиним можливим для його сім’ї засобом пересування , є голослівними, оскільки апеляційному суду не надані ніякі докази на підтвердження зазначеного .
За таких обставин, підстави для зміни постанови суду відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 вересня 2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області: Гребенюк В.І.