Судове рішення #9414508

Справа № 33-386/09                                               Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП

Головуючий суду першої інстанції:                  Олефір М.В.  

Головуючий апеляційного суду:                        Гребенюк В.І.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2009 року Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

        Головуючого судді                                     Гребенюк В.І.

        При секретарі                                              Красюк А.М.

        розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського  районного суду м.  Миколаєва від 18 вересня 2009 року, якою

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватною підприємця, проживаючого АДРЕСА_1; -

        - притягнуто до адміністративної відповідальності за                                         ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді         позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік.

        Згідно постанови судді  22 липня 2009 року близько 19.30 год. водій ОСОБА_2 на 316 км. автодороги Дніпропетровськ - Миколаїв керував транспортним засобом марки «БМВ 520» державний номерний знак НОМЕР_2. Від проходження огляду в медичному закладі на стан сп’яніння відмовився, порушивши своїми діями вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про зміну постанови судді в частині виду стягнення  з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на штраф.

        Вважає, що суддею не враховані пом’якшуючі відповідальність за адміністративне правопорушення обставини, а саме: повне визнання ним провини, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягувався, не стояв на обліку у нарколога; що має на утриманні дружину, яка доглядає їх малолітнього сина -  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3; що він (апелянт) працює у приватного підприємця водієм на вказаній в протоколі автомашині «БМВ 520»  і що його дохід є єдиним джерелом існування його сім’ї,  а позбавлення його права керування всіма видами транспортних засобів поставить його родину в скрутне матеріальне становище,  оскільки інших спеціальностей він не має.

        Вивчивши матеріали справи та додані до апеляційної скарги  матеріали, вважаю апеляцію не підлягаючою задоволенню з таких підстав.

        ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з’явився і не попередив про поважність причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи за його апеляційною скаргою.

        Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи.

        З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що                        22 липня 2009 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1,  близько 19.30 год. на 316 км. автодороги Дніпропетровськ - Миколаїв дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння, чим порушив вимоги                  п. 2.5 ПДР. Таким чином, суддя прийшов до вірного висновку про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 ч. 1 КУпАП.

        Вирішуючи питання про вид та строк адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_2 даного адміністративного правопорушення, суддя належним чином врахував характер вчиненого правопорушення, відомості про особу правопорушника, який працює, а також відсутність пом’якшуючих та обтяжуючих відповідальність за адміністративне правопорушення обставин.

        Доводи ОСОБА_2 щодо не врахування суддею зазначених ним в апеляційній скарзі пом’якшуючих обставин є безпідставними, оскільки під час судового розгляду справи він не  заявляв судді про  обставини, на які  посилався в апеляції, і не надавав ніяких документів на їх підтвердження, як вбачається з протоколу судового засідання від 18.09.2009 р.

        Посилання апелянта на єдиний спосіб існування його сім’ї  -  його роботу водієм у приватного підприємця, можливість працювати яким  нерозривно пов’язана з використанням права управління транспортними засобами, безпідставні і  голослівними , оскільки   апеляційному суду не надані ніякі докази на підтвердження зазначеного .

        Крім того, апеляційний суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_2 щодо його роботу водієм у приватного підприємця, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

        Так, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення (серія ВЕ № 005594) відносно ОСОБА_2  та  протоколу його медичного огляду № 6387 , а також  при розгляді вищезазначеного протоколу суддею 18.09. 2009 року ОСОБА_2  заявляв, що працює приватним підприємцем (а. с. 1, 2, 4, 5).

        Повідомляючи ОСОБА_4 про час та місце розгляду відносно нього даної справи апеляційним судом, йому було запропоновано надати апеляційному суду  документи на підтвердження зазначених ним в апеляції обставин щодо місця роботи, розміру заробітної плати та складу сім’ї  (лист № 33 – 386/09 від 01.10.09 р.).

        Однак, апелянт в судове засідання апеляційного суду не з’явився, не попередивши про поважність причини неявки, і не н адав  суду вищезазначені документи.

          За таких обставин відсутні беззаперечні докази на підтвердження доводів ОСОБА_2  про те, що можливість працювати для нього нерозривно пов’язана з використанням права управління транспортними засобами.

        А крім того, посилання апелянта на вищезазначені обставини  як на пом’якшуючі відповідальність за адміністративне правопорушення необґрунтовані, оскільки вони не входять до переліку ст. 34 КУпАП і відсутні підстави для визнання їх такими.

        З огляду на вищезазначене накладене суддею на ОСОБА_4 стягнення   за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є справедливим і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

        За таких обставин, підстави для зміни постанови суду відсутні.

        Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, суд,  -

                                            ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення,                      а постанову судді Ленінського  районного суду м.  Миколаєва від                  18 вересня 2009 року про притягнення ОСОБА_2 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП  -               без змін.

        Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

        Суддя апеляційного суду

        Миколаївської області:                                                  Гребенюк В.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація