Судове рішення #9414472

Справа № 11 – 99/10 р.                                Категорія ст. 118 КК України

Головуючий 1 інстанції                              суддя Беспрозванний О.В.

Доповідач апеляційної інстанції             суддя Гребенюк В.І.

                             

                                                     У Х В А Л А

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  02 березня  2010 р.     Колегія суддів судової палати у кримінальних

                                         справах апеляційного суду  Миколаївської

                                         області  в складі:    

                          Головуючого:                            Царюка В.В.

                          Суддів:                                        Пустовара М.Л.

                                                                                Гребенюк В.І.

                          При секретарі                           Гарусенко Л.М.

                          За участю: прокурора             Максимишина О.Л.

                                               потерпілої             ОСОБА_2

                          представника потерпілої       ОСОБА_3

                                               захисника              ОСОБА_4

                                               засудженого          ОСОБА_5

        розглянула   у відкритому  судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну  справу  за  апеляцією потерпілої ОСОБА_2                          на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня      2009 року, яким

        ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1,  раніше не судимого; -

        - засуджено за ст. 118 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 13 525 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 15 000 грн.

        Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за умисне вбивство ОСОБА_6, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони за таких обставин.

        02.02.2009 року близько 02.30 год. в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті несподівано виниклих неприязних стосунків, які спровокував ОСОБА_6, вступив з ним в обопільну бійку, під час якої з метою власного захисту, перевищуючи межі необхідної оборони, здавив шию ОСОБА_6 руками, що спричинило  смерть останнього через механічну асфіксію.

        В апеляції потерпіла ОСОБА_2  просить вирок  скасувати через неправильну кваліфікацію дій засудженого та необґрунтовано заниженим розміром відшкодування моральної шкоди, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

        Вважає кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ст. 118 КК України, дану судом внаслідок зміни прокурором обвинувачення в суді такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та тяжкості скоєного засудженим, оскільки, на її думку,  дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України.

        Зазначає, що саме цю кваліфікацію дій ОСОБА_5 підтримувала в ході досудового і судового слідства, всупереч чого в ході судового слідства державним обвинувачем була винесена і оголошена в судовому засіданні постанова про зміну обвинувачення  щодо  перекваліфікації дій  ОСОБА_5  на ст. 118 КК України.

        Твердить, що вирок суду і постанова про зміну обвинувачення ґрунтуються на свідченнях засудженого ОСОБА_5, які суперечать об’єктивним даним справи.

        Посилається: на відсутність на вилученому кухонному ножі відбитків пальців ОСОБА_6, який нібито замахувався на засудженого ножем; на володіння навичками рукопашного бою ОСОБА_6, який через це мав значну перевагу в ході                        бійки з ОСОБА_5 і який не зміг здолати опір ОСОБА_5;                            на неправдиві пояснення засудженого щодо спричинення в ході  бійки одного удару пляшкою з під шампанського по голові потерпілого, які суперечать даним висновку судово - медичної експертизи № 220 від 10.02.2009 року про утворення рани та крововиливів в м’які тканини голови при неодноразовій дії                твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею (не виключено пляшкою).

        Заслухавши доповідь судді, потерпілу  ОСОБА_2 та представника потерпілої ОСОБА_3 на підтримку апеляції, засудженого ОСОБА_5, його  захисника ОСОБА_4  та прокурора Максимишина О.Л. про залишення вироку без змін, а апеляції потерпілої - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає її не підлягаючою частковому задоволенню з таких підстав.  

        З матеріалів справи вбачається, що висновки суду про доведеність винності  ОСОБА_5 у вбивстві ОСОБА_6 при перевищенні меж необхідної оборони,  а також кваліфікації його дій за  ст. 118 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на зібраних  у справі та ретельно досліджених в судовому засіданні доказах.

        Доводи, викладені в апеляції потерпілої ОСОБА_2 про умисне вбивство засудженим її сина ОСОБА_6 та  про невірну оцінку судом зібраних по справі доказів, є безпідставними, оскільки суперечать встановленим по справі  обставинам.

        З вироку видно, що суд дав оцінку аналогічним твердженням потерпілої, і вказав, що ОСОБА_5 вчинив вбивство ОСОБА_6 при перевищенні меж необхідної оборони.

        Так, мотивуючи висновки про винність засудженого  у вчиненні даного злочину, суд обґрунтовано послався на показання засудженого ОСОБА_5, потерпілої  ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7,        ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_10,  на дані протоколів огляду місця події, виїмок, відтворення обстановки і обставин події,  на дані висновків експертиз,  тощо.  

        Так,  засуджений ОСОБА_5 суду пояснив, що останні 5 місяців до події проживав разом з  ОСОБА_7 у її квартирі АДРЕСА_2. Раніше ОСОБА_7 проживала з ОСОБА_6, який її бив та навіть зламав щелепу, і з яким вона розлучилася більше року тому. Однак ОСОБА_6 постійно їй телефонував, на що вона сердилася і твердила, щоб він залишив її у спокої. ОСОБА_7 також розповідала, що ОСОБА_6  погрожував вбити кожного, хто до неї наблизиться. Приблизно за місяць до події  ОСОБА_6 приходив до них  і вимагав від нього (засудженого) залишити квартиру, посилаючись на свою любов до  ОСОБА_7

        В той день 02.02.2009 р. після роботи прийшов додому, а               ОСОБА_7 уходила, пославшись на необхідність зустрічі з подругою.

        Через певний час ОСОБА_7 його розбудила. Побачив               ОСОБА_6, який нагадав про попередження про вбивство за умови знаходження в цій квартирі. На кухні всі разом пили шампанське. ОСОБА_7 відійшла до вікна і стала біля мікрохвильової печі, а він підійшов до вікна з боку холодильника.

        ОСОБА_6 встав і, сказавши, що  уб’є його, підійшов і узяв ніж з полиці над мікрохвильовою піччю. Лівою рукою ОСОБА_6 схопив його за шию, а правою рукою, в якій був ніж, намагався завдавати удару по тулубу з лівого боку. Перехопив та вивернув руку                ОСОБА_6 з ножем, і схопивши зі столу порожню пляшку з-під шампанського, вдарив нею останнього по потилиці. Пляшка розбилася, а  ОСОБА_6 знов кинувся до нього і продовжилася бійка, під час якої вони наносили один одному удари. ОСОБА_6 завдав йому двох ударів в область правого ока, від чого йому стало погано і він сів біля стіни, а ОСОБА_6 продовжував його бити. Різко встав і наніс ОСОБА_6 удар, після чого той схопив його (ОСОБА_5) за горло та почав душити. Тоді також схопив  ОСОБА_6 і притиснув до стіни, сказавши заспокоїтися. Через деякий час ОСОБА_6 послабив руку, якою душив його і він (ОСОБА_5) також його відпустив. ОСОБА_6 по стінці сповз на підлогу, декілька раз вдихнув, а потім перестав дихати. Зрозумівши, що ОСОБА_6 помер, сказав ОСОБА_7 викликати міліцію та швидку допомогу, а сам пішов проститися з рідними.  

        Показання засудженого ОСОБА_5 узгоджуються з його показаннями під час відтворення обстановки та обставин події, згідно даних протоколу даної слідчої дії від 03.02.2009 року за його участю,  під час проведення якої він докладно розказав та показав на місці, як відбувалася бійка,  спровокована потерпілим ОСОБА_6, який погрожував йому (ОСОБА_5)  вбивством, застосовуючи для цього ніж, бив його та душив за шию. Відбивався, а потім також схопив ОСОБА_6 за шию, внаслідок чого той помер (а. с. 57 – 61).

        Показання засудженого ОСОБА_5  в частині дати та місця події, стану сп’яніння потерпілого ОСОБА_6, факту погроз вбивством ОСОБА_5  та намагання застосування для цього ОСОБА_6  ножа, обставин спровокованої потерпілим бійки узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_7

        Так, згідно показань свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні та під час досудового слідства, вона  раніше проживала з  ОСОБА_6 та навіть збиралася за нього заміж, але потім скасувала весілля. Розійшлися, оскільки ОСОБА_6 почав часто випивати, а, будучи у нетверезому стані, був дуже агресивним, жорстоким та неодноразово бив її через ревнощі і, навіть, зламав їй щелепу. Намагалися налагодити стосунки, але марно. ОСОБА_6 все одно телефонував, писав, приїздив та погрожував. Останнім часом їх стосунки були конфліктними через численні погрози ОСОБА_6 вбити                   ОСОБА_5, з яким вона почала проживати в її квартирі з вересня 2008 року.  

        В той день 02.02.2009 року ОСОБА_6 попросив про зустріч, на що погодилася з метою переконати його залишити їх з ОСОБА_5 у спокої. Після зустрічі в барі зібралася їхати додому на таксі, до якого також сів і ОСОБА_6, сказавши, що підвезе її, а потім поїде додому на цьому ж таксі, пояснивши це хвилюванням за неї.

        Однак, біля  її під’їзду ОСОБА_6 також вийшов з таксі, а потім вихопив у неї ключі та її мобільний  телефон, коли вона їх дістала. Зателефонував з її телефону ОСОБА_5, сказавши, що зараз буде його вбивати, а потім сам відчинив двері і зайшов до її квартири. Зайшли всі до кухні і пили шампанське, під час чого ОСОБА_6 ображав ОСОБА_5 і постійно погрожував вбивством останньому.

        Бійка почалася раптово. ОСОБА_6 взяв з полички ніж і почав з ним кидатися на ОСОБА_5, який вибив  у нього ніж з руки і вдарив ОСОБА_6 пустою пляшкою з під шампанського по голові.            ОСОБА_6, побачивши кров, знов кинувся на ОСОБА_5, наносячи тому удари в голову. Після декількох ударі в область очей ОСОБА_5 присів, а ОСОБА_6 продовжував його бити. ОСОБА_5 різко піднявся і наніс удар ОСОБА_6, від якого той  вдарився головою об стіну. ОСОБА_6 схопив ОСОБА_5 за шию і почав його душити. Тоді ОСОБА_5 також схопив його за шию і також почав його душити. Через деякий час ОСОБА_5 відпустив ОСОБА_6 і той по стінці  сповз з хрипами на підлогу. ОСОБА_5 перевірив пульс у ОСОБА_6 і сказав, що той помер. Потім сказав, що поїде попрощатися з мамою та бабусею, а потім, як вона зрозуміла – піде до міліції (а. с. 39 – 42, 313 – 319, 326).  

        Свої показання свідок ОСОБА_7 підтвердила під час відтворення обстановки та обставин події за її участю 03.02.2009 року. Згідно даних протоколу даної слідчої дії  свідок ОСОБА_7 докладно розповіла та показала на місці, як відбувалася бійка,  спровокована потерпілим ОСОБА_6, який погрожував ОСОБА_5 вбивством, застосовуючи для цього кухонний ніж; бив його та душив за шию. ОСОБА_5 відбивався, а потім також схопив ОСОБА_6 за шию та також почав його душити. Внаслідок цього ОСОБА_6 помер.                      В ході ВОМП були вилучені: чоловічі дублянка та чоботи, а також кухонний ніж, з леза якого були зняті на дві стрічки відбитки пальців рук (а. с. 62 – 68).

        Показання свідка ОСОБА_7 в частині її стосунків з                ОСОБА_6 узгоджуються з показаннями потерпілої  ОСОБА_2

         Так, потерпіла  ОСОБА_2 в судовому засіданні  пояснила, що загиблий ОСОБА_6 - її син, який дійсно хотів одружитися з ОСОБА_7 Однак дівчина скасувала весілля. Підтвердила, що син зламав цій дівчині щелепу.

       Показання засудженого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 в частині неодноразового побиття  ОСОБА_6 ОСОБА_7, а потім погроз вбивством ОСОБА_5 через його проживання з ОСОБА_7  узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_10

        Так, свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що зі слів ОСОБА_7 знає, що вона раніше зустрічалася з ОСОБА_6, з яким вони постійно сварилися і який її бив. Неодноразово бачив на ній синці. Вони розлучилися. Згодом ОСОБА_7  стала проживати з ОСОБА_5 Однак ОСОБА_6, як тільки напивався, відразу ж приходив до ОСОБА_7, оскільки хотів до неї повернутися, і постійно погрожував ОСОБА_5 вбивством. Особисто чув такі погрози при включеному голосному зв’язку.

        Згідно показань свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні,           ОСОБА_6 погрожував вбивством ОСОБА_5 (який останнім часом жив з ОСОБА_7), оскільки хотів повернутися до ОСОБА_7, а вона цього не хотіла. ОСОБА_7 боялася ОСОБА_6

        Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що зі слів ОСОБА_7 знає, що ОСОБА_6 її бив, через що вона не змогла з ним жити. Вони розлучилися. Потім ОСОБА_7  стала проживати з ОСОБА_5 і боялася за нього, оскільки ОСОБА_6 її переслідував і казав, що попри все вона буде лише з ним, незважаючи на те, чи хоче вона цього, чи ні. ОСОБА_6 постійно погрожував ОСОБА_5 вбивством. Особисто чула від ОСОБА_6  про його ревнощі до всіх, хто перебуває поряд з ОСОБА_7

        Заперечень на протокол судового засідання у встановленому законом порядку від потерпілої ОСОБА_2 та представника потерпілої ОСОБА_3 не надходило.

                         

        Показання засудженого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 в частині  неправомірних дій ОСОБА_6 щодо  ОСОБА_5, якому він погрожував вбивством, для чого намагався застосувати ніж, застосував фізичне насильство та якого намагався душити за шию, узгоджуються з даними висновку експерта № 283 від 02.02.2009 року, згідно яких у ОСОБА_5 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в завушній області: справа – розміром 4 х 4 см. та зліва розміром 2 х 4 см.; три садна в навколоочній області на лівій щоці розміром від 0,5 х 2 см. до 0,5 х 5 см.;  три садна на правій щоці розміром до 0,5 х 7 см.; 6 вертикальних саден над верхньою губою розміром від  0,3 х 0,7 см. до 0,8 х 1 см.;  6 різнонаправлених саден на передній поверхні шиї розміром від  0,5 х 4 см. до 0,8 х 8 см. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і могли утворитися в строк і за вказаних оглянутим обставин (а. с.  97).

        Висновок експерта щодо можливості спричинення даних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 власною рукою судом вірно не взятий до уваги, оскільки він спростовується встановленими судом фактичними обставинами справи щодо механізму  утворення цих тілесних ушкоджень у засудженого.

        Показання засудженого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 в частині застосування  потерпілим ножа до ОСОБА_5, яким він намагався нанести ОСОБА_5 удари, узгоджуються з даними протоколу огляду домоволодіння за місцем проживання  ОСОБА_5   та свідка ОСОБА_7  з фототаблицею від  02.02.2009 р., та з даними протоколів відтворення  обстановки та обставин події за участю засудженого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 (відповідно) з фото таблицями  від 03.02.2009 р.,  згідно яких за місцем проживання вказаних осіб на кухні на стіні дійсно розташована поличка з кухонними побутовими предметами, в тому числі і підставка зі столовими приладами, серед яких знаходився і виявлений та вилучений кухонний ніж, з якого на клійку стрічку були зняті виявлені 4 сліди пальців рук. Згідно висновків судової дактилоскопічної експертизи № 43 від 14.02.2009 р. чотири сліди папілярних узорів на двох стрічках,  вилучені з поверхні ножа 03.02.2009 р. при проведенні відтворення  обстановки та обставин події в квартирі АДРЕСА_2 по факту вбивства ОСОБА_6, не придатні для ідентифікації по ним особи  (а. с. 3- 17, 58 – 61, 62 – 68, 173 - 176).

        Зазначений висновок експертизи не спростовує показання засудженого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 щодо спроб застосування цього ножа ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5

        А тому безпідставними є посилання апелянта на відсутність на вилученому кухонному ножі відбитків пальців ОСОБА_6, як на доказ спростування показань засудженого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 щодо застосування цього ножа загиблим ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5

       

        Показання засудженого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 в частині  дати та місця події, стану сп’яніння потерпілого; наявності у потерпілого внаслідок спровокованої ним бійки тілесних ушкоджень, а також часу та обставин його смерті узгоджуються з  даними протоколу огляду місця події  з фото таблицею від 02.02.2009 р., згідно якого в кухні квартири АДРЕСА_2 м. Миколаєва  був виявлений труп ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями  на голові, шиї та попереку (а. с. 3 - 17).

        Згідно висновку судово - медичної експертизи № 220 від        10.03.2009 р. при дослідженні трупа ОСОБА_6 були виявлені ушкодження: в області голови та шиї – крововиливи та садна обличчя та шиї,   рана в тім’яній області по центру; перелом правого ріжка під’язикової кістки; на передній поверхні грудної клітки справа, лопат очної області справа, поперекової області по центру,  в області лівої нижньої  кінцівки.

        Смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії в результаті здавлення органів шиї руками.

        Саме ушкодження в області шиї з переломом правого ріжка під’язикової кістки знаходяться у прямому причинному зв’язку зі смертю потерпілого.

        При судово - токсикологічному дослідженні крові та сечі трупу виявлений етиловий спирт в кількості: 2,64 проміле – в крові та 3,19 проміле – в сечі, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп’яніння.

        Дані судово – медичного дослідження трупу ОСОБА_6 співпадають з показаннями ОСОБА_5, які ним дані під час відтворення  обстановки та обставин події  за його участю від 03.02.2009 р. (а. с. 90 - 93).

        Таким чином, викладені в апеляції твердження потерпілої про невідповідність показань засудженого ОСОБА_5 про один удар пляшкою по голові ОСОБА_6 висновкам даної експертизи про утворення рани та крововиливів в м’які тканини голови при неодноразовій дії твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, є безпідставними і спростовуються висновком експертизи щодо відповідності показань засудженого ОСОБА_5 під час відтворення  обстановки та обставин події  за його участю від 03.02.2009 р.

        А показання засудженого ОСОБА_5 щодо обставин обопільної бійки, спровокованої потерпілим, щодо кількості нанесених один одному ударів та локалізації тілесних ушкоджень як у ОСОБА_6  так і самого засудженого є послідовними як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду справи і підтверджені сукупністю всіх досліджених у справі доказів.    

        Посилання потерпілої ОСОБА_2 в апеляції на володіння навичками рукопашного бою ОСОБА_6, який через це мав значну перевагу в ході бійки з ОСОБА_5, як на доказ  неправдивості показань ОСОБА_5 щодо обставин обопільної бійки неспроможні, оскільки сам ОСОБА_5 пояснював суду, що дійсно  ОСОБА_6 був сильніше і мав перевагу під час тієї бійки.

       

        З огляду на вищезазначену сукупність доказів, в судовому засіданні було встановлено, що у засудженого ОСОБА_5 не було наміру на спричинення потерпілому будь – яких тілесних ушкоджень, а наносив  ОСОБА_6 удари тільки у відповідь на неправомірні дії ОСОБА_6, який намагався спочатку завдати йому удари ножем, а потім почав бити його та душити.

        Схопивши ОСОБА_6 за шию та стискуючи її, засуджений ОСОБА_5 припинив свої дії відразу, як потерпілий перестав намагатися вдарити його та послабив здавлення шиї засудженого.

        Як встановлено під час судового слідства, ОСОБА_5, захищаючись, вчинив вбивство ОСОБА_6, перевищивши межі необхідної оборони, а тому його дії правильно оцінені судом як вбивство при перевищенні меж необхідної оборони і вірно кваліфіковані за ст. 118 КК України.

        При зміні прокурором обвинувачення в суді прокурор та суд дотрималися вимог ст. 277 КПК України щодо прав потерпілої та її представника відносно отримання копії постанови про зміну обвинувачення та відносно її права підтримувати раніше пред’явлене ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України, яким вона і скористалася, як пояснила потерпіла ОСОБА_2 під час апеляційного  розгляду справи.

        Суд першої інстанції вірно зазначив у вироку про правильність прийнятого представником державного обвинувачення рішення  про зміну ОСОБА_5 обвинувачення з ч. 1 ст. 115 на ст. 118 КК України, пославшись на встановлення в ході судового розгляду фактичних обставин справи щодо конфлікту та обопільної бійки між                  ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ініціативою саме ОСОБА_6,   внаслідок чого і сталося його вбивство. При цьому суд врахував і сильний ступінь алкогольного сп’яніння ОСОБА_6,  який, приїхавши на квартиру до своєї колишньої співмешканки - свідка  ОСОБА_7, погрожував вбивством її нинішньому співмешканцеві  ОСОБА_5, з яким затіяв бійку із застосуванням ножа. Під час цієї бійки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спричиняли один одному різної тяжкості тілесні ушкодження, а потім почали душити один одного. В результаті ОСОБА_5, захищаючись, перевищив межі необхідної оборони і вчинив вбивство ОСОБА_6

        Таким чином, по справі не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду щодо винності засудженого та правильності кваліфікації  його дій.

        Твердження потерпілої, викладені в апеляції, щодо необґрунтовано заниженого судом розміру відшкодування моральної шкоди, безпідставні, оскільки суд першої інстанції належним чином мотивував своє рішення в цій частині, зазначивши про врахування поведінки потерпілого ОСОБА_6, який своїми діями спровокував ОСОБА_5 на вчинення відносно нього злочину.

     

        При вирішенні питання щодо виду та міри покарання засудженому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. ст. 65, 66, 67 КК України, врахував ступінь  тяжкості вчиненого ним злочину - вчинення ним злочину невеликої тяжкості, дані про  особу засудженого, пом’якшуючі покарання обставини - що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнання ним вини та його щире розкаяння, а також обтяжуючу покарання обставину -  вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

        Взявши до уваги зазначене, суд прийшов до вірного висновку про обрання засудженому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

        З огляду на викладене, підстави для скасування вироку відсутні, а тому апеляція потерпілої не підлягає задоволенню.

        Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

         

                                                 У Х В А Л И Л А :

        Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення,                   а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня                 2009 року відносно ОСОБА_5 -  без змін.

       

                 Головуючий:

                 Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація