РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Соколовського В.М.,Девляшевського В.А.
секретаря Довжинської Н.Б.
за участю ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Універсал Банк» про визнання припиненим договору поруки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з указаним позовом, свої вимоги мотивував тим, що 25 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» в особі Івано-Франківської філії та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №02/899к. Згідно умов цього договору позичальник отримав кредит у Банку в сумі 250000 доларів США терміном на 120 місяців зі сплатою 11,5% річних за користування кредитними коштами, сплатою комісійних та штрафних санкцій у розмірі і випадках передбачених кредитним договором. Термін погашення кредитного договору установлений сторонами до 24 жовтня 2017 року. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов’язання, 25 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» і ним було укладено договір поруки. Проте, зазначав позивач, ВАТ «Універсал Банк» без його відома та письмової згоди нараховував проценти за користування кредитними коштами у розмірі 14% річних, а з 28 липня 2008 року процентну ставку збільшив до 15,25 % річних.
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-609/2010 Головуючий у 1 інст. Антоняк Т.М.
Категорія 27 Доповідач – суддя Фединяк В.Д.
Позивач вважав, що у зв’язку із зміною умов кредитного договору збільшується обсяг його відповідальності за договором поруки від 25 жовтня 2007 року укладеного між ним та ВАТ «Універсал Банк». Тому вказаний договір поруки підлягає припиненню на підставі ч.1 ст.559 ЦК України у спосіб захисту права встановленого п.7ч.2 ст. 16 цього Кодексу.
У процесі розгляду справи правонаступником вказаної банківської установи у зв'язку зі зміною назви стало Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» .
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2010 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення і задовольнити його позов, посилаючись на те, що суд дав неправильну оцінку поданим доказам у підтвердження позову, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тому ухвалив помилкове рішення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитного договору укладеного 25 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3. За умовами вказаного договору передбачено збільшення Банком процентної ставки без повідомлення поручителя, у разі зміни облікової ставки НБУ, інфляційного індексу чи зміни кон’юнктури ринку попиту на кредитні ресурси. Тому банком правомірно збільшено процентну ставку за зазначеним кредитним договором. У зв’язку з цим, на підставі ст.ст. 526,651,652 ЦК України суд відмовив у припиненні договору поруки укладеного 25 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1
Однак, з таким висновком погодитися не можна.
Згідно ч.1ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалюючи рішення на підставі ст.ст. 526,651,652 ЦК України про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд не звернув уваги на те, що позивач свій позов обґрунтовував на підставі ч.1ст. 559 ЦК України внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
За змістом п.п.7,7.1.2. кредитного договору №02/899к укладеного 25 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» в особі Івано-Франківської філії та ОСОБА_3 при зміні облікової ставки Національного банку України, інфляційного індексу чи кон’юнктури ринку попиту на кредитні ресурси Банк має право переглянути встановлену п.1.1 кредитного договору процентну ставку у розмірі 11,5% за користування кредитом, про що повідомляє Позичальника в письмовій формі за 10 днів до дня встановлення нової ставки.
Згідно ч.ч.1,2,3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У підтвердження позову ОСОБА_1 не подав суду доказів того, що Банком мало місце збільшення процентної ставки за кредитним договором на підставі п.1.1 цього договору і про зміну кредитного договору було повідомлено Позичальника в письмовій формі за 10 днів до дня встановлення нової ставки.
Суд відхиляє подану ОСОБА_1 копію позовної заяви ВАТ «Універсал Банк» до позивальника і поручителів про стягнення коштів за кредитним договором як доказ у підтвердження позову, оскільки викладені вимоги цій заяві не підтверджують збільшення обсягу його відповідальності як поручителя за кредитним договором, а містять тільки розрахунок щодо стягнення коштів у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання.
Інших доказів у підтвердження позову ОСОБА_1 суду не подав.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції неповно з’ясував обставин, що мають значення у цій справі, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,309,313.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів , -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання припиненим договору поруки укладеного 25 жовтня 2007 року між ним і ВАТ «Універсал Банк» за безпідставністю позовних вимог.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя Фединяк В.Д.
Судді: Соколовський В.М.
Девляшевський В.А.