Судове рішення #9414270

Справа № 11 – 246/2010 р.                      Категорія ст. ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1 КК України.

Головуючий суду 1 інстанції                           суддя Кішковська З.А.

Доповідач   суду апеляційної  інстанції        суддя Гребенюк В.І.

                                                     У Х В А Л А

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  11 травня 2010 р.       Колегія суддів судової палати у кримінальних  

                                         справах апеляційного суду  Миколаївської

                                         області  в складі:  

                          Головуючої:                               Погорєлової Г.М.      

                          Суддів:                                        Губи О.О.    

                                                                                Гребенюк В.І.

                          за участю прокурора               Максимишина О.Л.  

                          представника потерпілого   ОСОБА_2

        розглянула   у відкритому  судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну  справу  за  апеляцією представника потерпілого   ОСОБА_2 на постанову Снігурівського районного суду   Миколаївської області від  11 березня 2010 року, за якою кримінальну справу відносно

        ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, холостого, працюючого начальником караулу Снігурівської державної пожежної частини № 29, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1 КК України;

        ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, холостого, працюючого начальником караулу Снігурівської державної пожежної частини № 29, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України;

        ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, холостого, працюючого охоронником ВАТ «Сфінкс», раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України; -

        - повернуто прокуророві для проведення додаткового розслідування.

        Органами досудового слідства ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні 02.05.2009 року о 01.30 год. хуліганства з грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а ОСОБА_3 - і у спричиненні потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

        Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції послався на те, що органами досудового слідства допущено суттєву неповноту досудового слідства, а саме не встановлено особи інших свідків, яких в приміщенні ресторану                 02 травня 2009 року під час проведення дискотеки було загалом не менше ста. Однак органами досудового слідства дій на встановлення цих осіб, як свідків, не провадилося, а суд не позбавлений можливості самостійно встановити їх особи.

        Також суд зазначив, що  на доведення вини підсудних досудове слідство посилається на показання загалом чотирьох свідків: друзів потерпілого - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та братом потерпілого - ОСОБА_10, які під час досудового слідства при  проведенні неодноразових допитів, очних ставок і відтворень обстановки та обставин події, постійно змінювали свої свідчення щодо участі або неучасті підсудних у вчинені злочину, а також дій кожного з них. Вказані суперечності не були усунені при їх допиті у суді, де вони дали показання вже іншого змісту. Також суд послався на спростування свідком ОСОБА_7 даних протоколу відтворення обстановки та обставин події в частині вказування на необхідне місце розташування статистів та інших свідків, хоча пояснення у протоколі фіксувалися начебто зі слів останніх.

        Крім того, суд зобов’язав органи досудового слідства повторно провести відтворення обстановки та обставин події із свідками ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за виключенням впливу на їх показання інших осіб, а також прийняти інші міри, направлені на всебічне, повне та об’єктивне з’ясування всіх обставин справи у відповідності до ст. 22 КПК України.

        В апеляції представник потерпілого ОСОБА_6                    ОСОБА_2 просить постанову скасувати, а кримінальну справу направити в той же суд для подальшого розгляду.

        Вважає   повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, в порушення вимог ч. 1 ст. 281 КПК України, необґрунтованим, та таким, що не спрямоване на всебічне, повне та об’єктивне з’ясування всіх обставин справи.

        Твердить, що суд не зазначив, які саме свідчення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 необхідно уточнити та перевірити на місці при  повторному проведенні відтворення обстановки та обставин події з ними, і яке значення ця обставина має чи матиме для правильного вирішення справи.

        Також вважає  висновок суду щодо неповноти досудового слідства помилковим, а вказівку суду про необхідність встановлення та допиту можливих свідків - позбавленою конкретики, оскільки суд не вказав,  яким чином це можливо зробити слідчому і чому суд позбавлений цього права.

        Зазначає, що слідчим направлялось доручення органу дізнання про встановлення очевидців вказаних подій, які органом дізнання не були встановлені, як не були встановлені такі особи ані під час досудового слідства, ані під час судового слідства при допиті підсудних, потерпілого та свідків у справі.

        Заслухавши доповідь судді, представника потерпілого   ОСОБА_2 на підтримку апеляції; прокурора Максимишина О.Л., який заперечував проти апеляції представника потерпілого, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її підлягаючою задоволенню.

        Згідно ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування допускається з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в  судовому засіданні.

        В даному випадку судом зазначені вимоги закону не додержано.

        Висновки суду про те, що досудовим слідством не встановлено інших очевидців вказаної бійки, є передчасними і суперечать матеріалам справи, з яких вбачається, що органи досудового слідства встановили ще двох очевидців цих подій – ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були в залі ресторану і бачили початок конфлікту з нанесенням незнайомим хлопцем ударів ОСОБА_5 В судовому засіданні також був встановлений ще один очевидець подій – ОСОБА_13, про виклик якого прокурор заявив клопотання, яке судом не було вирішено взагалі, на порушення вимог ст. 296 КПК України          (а. с. 386 із звороту,  389 із звороту). Однак ці дані суд залишив поза увагою.

        Також суд залишив поза увагою факт надання слідчим під час досудового слідства окремого доручення від 13.10.2009 року на ім’я начальника Снігурівського РВ УМВС, в тому числі і щодо встановлення осіб, які в той період часу знаходилися в приміщенні ресторану “Інгулець” та бару, обслуговуючого персоналу цих закладів, та осіб, які приймали участь у вказаному конфлікті. Вищезазначене доручення було виконано, про що в матеріалах справи є лист в.о. начальника Снігурівського РВ УМВС № 54/10998 від 19.10.2009 року  (а. с. 41 – 42, 94 відповідно).

        Крім того, суд поверхово допитав потерпілого, підсудних та свідків, які були викликані в  судове засідання, і не з’ясував у них більш детально щодо працівників бару чи ресторану, які працювали в той день, та інших осіб, присутніх на тій дискотеці.

        Що стосується вимоги суду щодо повторного проведення відтворення обстановки та обставин події із свідками ОСОБА_8 і ОСОБА_9, то суд мав змогу  забезпечити виконання цієї вимоги суду шляхом надання судових доручень в порядку ст. 315 – 1 КПК України.

        Таким чином, суд не використав в повній мірі всі надані законом можливості для належного дослідження певних доказів у справі , які мають істотне значення для правильного вирішення справи .

        З огляду на наведене, висновки суду про не встановлення органом досудового слідства інших очевидців події є необґрунтованими та передчасними, а тому постанова суду про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

          Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

                                            У Х В А Л И Л А :

        Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_2  задовольнити.

        Постанову Снігурівського районного суду  Миколаївської області від  11 березня 2010 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1 КК України; ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в тому ж складі суду.

 

                 Головуючий:  

                 Судді:    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація