Справа № 2-160/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року                                     Вінницький районний суд Вінницької області

в складі :  

головуючого судді                                                       Спринчука В.В.,

при секретарі                                                               Яровій О.В.,

        за участю позивача                         ОСОБА_1,

        представника позивача                     ОСОБА_2,

відповідача                             ОСОБА_3,

представника відповідача                     ОСОБА_4,                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист права власності шляхом виселення, -

в с т а н о в и в  :

Позивачка звернулася до суду з позовом про виселення за неможливістю сумісного проживання до ОСОБА_3, мотивуючи це тим, що вона являється власником жилого будинку АДРЕСА_1, з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який розірвано. Від спільного проживання в шлюбі в них народилась донька ОСОБА_9, від першого шлюбу в неї є донька ОСОБА_5. Відповідач постійно вчиняє скандали, бійки, виражається нецензурною лайкою, що негативно впливає на ОСОБА_1 та її дітей. З приводу такої поведінки позивачка неодноразово зверталася до Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області. ОСОБА_3 попереджався, про  неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, однак своїх протиправних дій не припинив, що змусило позивачку звернутись з даним позовом до суду.    

В судовому засідання позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просили висилити ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали та суду пояснили, що не згідні з виселенням з причин неможливості спільного проживання, що ОСОБА_3 та позивачка перебували тривалий час в зареєстрованому шлюбі, разом проживають, конфліктує з позивачкою відповідач на побутовому ґрунті через її поведінку, якою вона сама його провокує, але жодних дій, які унеможливлювали б їхнє спільне співжиття в будинку, він не вчиняв.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов не підлягає до задоволення зі слідуючи міркувань.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 23.04.1993 року по 30.06.2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Згідно договору дарування від 13.05.1996 року ОСОБА_1 належить на праві власності 13/25 частини жилого будинку АДРЕСА_1.

В матеріалах справи є відмовні матеріали № 2367 від 15.07.2009 року, №3713 від 09.11.2009 року про те, що в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 відмовлено, винесено попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10. вказали, що між сторонами тривалий час існують конфліктні ситуації, які виникають на побутовому рівні.

Свідок ОСОБА_8 заперечив факт вчинення протиправних дій ОСОБА_3 відносно позивачки.  

Відповідно до положень ст.ст. 116, 157 ЖК України, виселення членів сім"ї власника житлового будинку (квартири) із цього жилого приміщення допускається, якщо систематичне порушення ними правил співжиття робить неможливим для інших проживання з ними в одному будинку (квартирі), а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.

Такими заходами маються на увазі, зокрема, попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адмінкомісіями, товариськими судами.

Із аналізу наведених вище й інших зібраних у справі доказів, за відсутності відомостей про те, що відповідач притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, не вбачається обставин, які б свідчили про неправомірну поведінку ОСОБА_3 у відношенні до позивачки і про неможливість їх спільного проживання в одному будинку, відсутні підстави до виселення, в порядку ст.116 ЖК України, оскільки при розгляді справи не здобуто доказів, що він після вижитих до нього заходів запобігання, допускав порушення правил співжиття і робив неможливим для позивачки спільне з ним проживання в будинку.

Позивачкою не доведено систематичні порушення відповідачем правил співжиття, а тому виселення його з цих підстав задоволенню не підлягає.

Однак, як вбачається із відмовних матеріалів Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області за № 2367 від 15.07.2009 року та № 3713 від 09.11.2009 року  в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 відмовлено та винесено офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї, а тому суд вважає за необхідне винести ОСОБА_3 попередження про недопустимість порушення правил спільного проживання.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду справи, які понесла позивачка слід залишити за нею, що відповідатиме положенням ст. 88 ЦПК України.

Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених позивачем вимог суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 159, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 116,157 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виселення за неможливістю сумісного проживання - відмовити.

Винести ОСОБА_3 попередження про недопустимість порушення правил спільного проживання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Рішення набирає чинності через десять днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.

Суддя :