Справа № 22ц-550/2007р. Головуючий у першій інстанції -Коверзнев В.О.
Категорія - цивільна Доповідач - Острянський B.I.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - Хромець Н.С. суддів - Острянського В.І., Смаглюк Р.І. при секретарі - Мехед Т.О.
за участі -позивача ОСОБА_1, представнмка відповідача -Березовчук М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології та електронні комунікації" про зміну формулювання причини звільнення, проведення остаточного розрахунку та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
15 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ „НВП „ІТЕК" та,з урахуванням уточнення позовних вимог 27 грудня 2006 року (а.с. 19 - 23), просив місцевий суд :
· визнати, що відповідач неодноразово порушував законодавство про працю щодо ОСОБА_1;
· визнати незаконним звільнення позивача на підставі наказу №024/к від 03 жовтня 2006 року;
-визнати період з 16 лютого 2006 року по 03 жовтня 2006 року як вимушений прогул позивача з вини відповідача;
-змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 03 жовтня 2005 року на 03 жовтня 2006 року, а також змінити формулювання причини звільнення з „За власним бажанням по ст.38 КЗпП України" на „За власним бажанням, у
зв"язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства про працю згідно з ч.3 ст.38 КЗпП України" ;
- стягнути з відповідача в користь позивача: вихідну допомогу в сумі 4597
грн. 56 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 7151 грн.
76 коп., суму заборгованості за невикористані відпустки в розмірі 3940 грн.
77 коп., середній заробіток за період з 04 жовтня 2006 р. по 02 лютого 2007 р. в сумі 6203 грн.05 коп.;
- зобов'язати відповідача видати довідку про заробітну плату на ім"я
позивача, а також належним чином оформлені накази та трудову книжку із
записом №20 про визнання недійсними записів №№15, 18, 19 та із записом
№21 про звільнення за ч.З ст.38 КЗпП України;
- визнати недійсним запис в трудовій книжці позивача за №18;
- зобов'язати відповідача видати належним чином оформлений дублікат
трудової книжки на ім"я ОСОБА_1, без внесення до неї записів за
№№13-20 як таких, що визнані недійсними;
- стягнути з відповідача в користь позивача 3000 грн. моральної шкоди.
Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 лютого 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано, що ВАТ „НВП „Інтернет технології та електронні комунікації" неодноразово порушувало законодавство про працю щодо ОСОБА_1 Визнано неправильним звільнення ОСОБА_1 з роботи та змінено в наказі ВАТ „НВП „ІТЕК" від 03 жовтня 2006 року № 024/к формулювання причини звільнення з „Звільнений за власним бажанням" на „Звільнений за власним бажанням, у зв"язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства про працю, згідно з ч.З ст.38 КЗпП України". Стягнуто з ВАТ „НВП „ІТЕК" на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 3959 грн.25 коп, заборгованість по заробітній платі за період з 16 травня по 03 жовтня 2006 року з урахуванням компенсації за 46 днів невикористаних відпусток в розмірі 7965 грн. 74 коп. та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 12 424 грн. 99 коп. Визнано недійсним записи №№15, 18 у трудовій книжці ОСОБА_1 Зобов"язано відповідача видати ОСОБА_1 довідку про середню заробітну плату, оформлену відповідно до Постанови КМУ від 26.09.2001 року № 1266; зробити в трудовій книжці ОСОБА_1 запис № 20 про визнання недійсним записів № 15, 18, 19 та запис № 21 про звільнення за власним бажанням у зв"язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства про працю, згідно з ч.З ст.38 КЗпП України; видати ОСОБА_1 дублікат трудової книжки без записів №№ 14-20 та викладенням запису № 13 в наступній редакції „03.10.2006. Звільнений за власним бажанням, у зв"язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства про працю, згідно з ч.З ст.38 КЗпП України. Наказ № 024/к від 03.10.2006 року". Зобов"язано ОСОБА_1 надати ВАТ „НВП „ІТЕК" оригінал трудової книжки для внесення записів №№ 20, 21. Стягнуто з ВАТ „НВП „ІТЕК" судовий збір на користь держави в розмірі 132 грн. 74 коп. та ЗО грн. витрат з ІТЗ розгляду цивільних справ.
Рішення в частині стягнення заборгованості в розмірі 7965 грн.74 коп. визначено до негайного виконання.
І в решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду та стягнути з відповідача середній заробіток в зв"язку з затримкою розрахунку при звільненні в сумі 1319 грн. 76 коп. за кожен місяць такої затримки. Апелянт вважає, що його вимога про проведення розрахунку була пред"явлена відповідачу 03 жовтня 2006 року, шляхом подання заяви (а.с. 3). Надані відповідачем документи не можуть підтвердити неможливість проведення ВАТ „НВП „ІТЕК" остаточних розрахунків з позивачем, а тому вимоги про стягнення середнього заробітку в зв"язку із затримкою розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що відповідач незаконно звільнив позивача з посади заступника голови правління підприємства „Інтернет технології та електронні комунікації" 24 березня та 02 липня 2005 року, що підтверджується відповідними рішеннями місцевих судів (а.с. 32 - 34), які набрали чинності та згідно з цими рішеннями ОСОБА_1 був поновлений на займаній посаді, про що було в установленому порядку відкрито виконавче провадження; що позивач обгрунтовано ставив питання перед роботодавцем у заяві від З жовтня 2006 року (а.с.З) про звільнення його з роботи за ч.З ст.38 КзпП України та про здійснення виплати вихідної допомоги, грошової компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку , про стягнення моральної шкоди, про внесення відповідних змін до записів у трудовій книжці і про видачу її дублікату та про видачу йому довідки про заробітну плату.
Задовольнивши вимоги позивача про стягнення середнього заробітку, місцевий суд фактично вирішив питання про стягнення оплати праці за період затримки виконання рішення про поновлення на роботі, що за правилами ст.236 КзпП України є стягненням оплати за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 16 травня по 3 жовтня 2006 року. Дані обставини підтверджуються копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 вересня 2006 року (а.с.26), яка знаходиться в матеріалах справи та поясненнями сторін у засіданні апеляційного суду.
Місцевий суд правильно відмовив у задоволенні вимог позивача про стягнення з підприємства в його користь середнього заробітку за період з 4 жовтня 2006 року по даний час як плати за затримку остаточного розрахунку при звільненні, оскільки в даному випадку має місце затримка
виконання рішення про поновлення на роботі працівника за правилами ст.236 КзпП України, а не затримка розрахунку при звільненні працівника за правилами ст.117 КзпП України. Суд вважає, що за таких обставин місцевий суд постановив правильне по суті і справедливе рішення в частині, яка оскаржується, і підстави для його скасування за правилами ч.2 ст.308 ЦПК України відсутні.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі ухвали господарського суду Чернігівської області від 7 березня 2006 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ „Науково-виробниче підприємство „Інтернет технології і електронні комунікації" , призначено арбітражного керуючого, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та вирішено інші питання, необхідні у випадку порушення справи про банкрутство (а.с. 57 ).
За таких обставин місцевий суд в межах оскарження постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування в цій частині відсутні.
Тому, керуючись ст.ст.303, 307,308, 313-315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 05 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.