Справа № 22а-148/2007 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - адміністративна Кашпур О.В.
Доповідач - Позігун М.І.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ПОЗІГУНА М.І.
суддів: ЛИТВИНЕНКО І.В., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: Гавриленко Ю.В.
з участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Головного державного інспектора праці у Чернігівській області Дмитренко Антоніни Іванівни на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 грудня 2006 року по справі за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові до державного інспектора праці у Чернігівській області Дмитренко Антоніни Іванівни про оскарження акту перевірки та скасування припису, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові звернулося до суду з адміністративним позовом до державного інспектора праці у Чернігівській області Дмитренко Антоніни Іванівни, в якому просило скасувати п.2 висновку акту перевірки додержання законодавства про працю від 28.04.2006 року № 25-01-007/014 та припис Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області від 28.04.2006 року № 25-01-007/014-014 в частині встановлення в діях відділення Фонду порушення п. З Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та в частині зобов'язання провести виплату щомісячних сум потерпілим, які працювали на підприємствах, що ліквідовані без правонаступника у відповідність до п. З зазначеного Положення.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2006 року скасовано п.2 висновку акту перевірки додержання відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області законодавства про працю від 28.04.2006 року № 25-01-007/014.
Скасовано припис Територіальної державної інспекції праці в
Чернігівській області від 28.04.2006 року № 25-01-007/014-014 в частині
встановлення в діях відділення виконавчої дирекції фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Чернігові Чернігівської області порушення п.З Положення про
обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та в частині зобов'язання провести виплату щомісячних сум потерпілим, які працювали на підприємствах, що ліквідовані без правонаступника у відповідність до п. З зазначеного Положення.
В апеляційній скарзі головний державний інспектор праці у Чернігівській області Дмитренко А.А. просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального права та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Судом не враховано, що проведення перевірки мало місце згідно графіку проведення перевірок, запланованих Міністерством праці і соціальної політики та Держнаглядпраці, що до компетенції інспекції праці не входить проведення розрахунків, а також не враховано що позивачем в період дії Положення не було проведено перерахунок, проведення якого було обов'язковим в період дії Положення, як безпідставні є посилання на відсутність вказівки виконавчої дирекції Фонду провести перерахунок.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що з 19 по 28 квітня 2006 року Територіальною державною інспекцією праці в Чернігівській області була проведена перевірка відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові щодо призначення і здійснення страхових виплат та надання послуг. За результатами перевірки було складено акт від 28.04 2006 року №25-01-007/014 в п. 2 якого зазначено, що порушено п.З Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, а саме: не проведено перерахунки з листопада 2001 року щомісячних виплат, призначених до 1999 року потерпілим, які працювали на підприємствах, що ліквідовані без правонаступника, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при винесенні припису інспектором не було враховано, що проведення перерахунку по даним справам на підставі п.З Положення буде суперечити чинному законодавству, оскільки зазначеним потерпілим розмір щомісячних страхових виплат встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили і є
обов'язковими для виконання на всій території України, а не підприємствами, установами, організаціями, як це передбачено п. З Положення. Крім того, суд послався на відсутність вказівки вищого керівного органу Фонду, якому було адресоване пояснення Міністерства праці і соціальної політики, на яке мається посилання в приписі, не зобов'язав робочі органи Фонду здійснювати перерахунки сум відшкодування потерпілим, які працювали на підприємствах, що ліквідовані без правонаступництва.
Проте, вірно встановивши фактичні обставини справи суд дав невірну юридичну оцінку спільним правовідносинам в порушення норм матеріального права.
Так, дійсно відповідно до вимог процесуального законодавства судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими для всіх органів державної влади органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Саме судовими рішеннями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і було встановлено розміри відшкодування шкоди.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2001 року з виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування України стягнуто на користь ОСОБА_1 по 81 грн. 23 коп. втраченого заробітку, починаючи з 01.12.2000 року щомісячно.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 жовтня 1997 року з Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування України стягнуто на користь ОСОБА_2 440 грн. 40 коп. з 01 березня 1997 року 30 вересня 1997 року. Стягнуто з Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування України на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в рахунок відшкодування шкоди по 57 грн. 20 коп., починаючи з 01 жовтня 1997 року і до повноліття дитини.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 березня 1996 року стягнуто з Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування України стягнуто на користь ОСОБА_3 30 122 000 крб. одноразово втраченого заробітку за період з 01.08.1995 року по 01.03.1996 року у відшкодування шкоди та стягнуто, починаючи з 01.03.1196 року по 4303000 крб. щомісяця у відшкодування шкоди безстроково. Зобов'язано виконавчу дирекцію Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування України при зміні вартості життя робити перерахунки розміру відшкодування шкоди відповідно до чинного законодавства.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2001 року з виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування України стягнуто на користь ОСОБА_4 на відшкодування шкоди завданої трудовим каліцтвом 159 грн. 01 коп. за період з 15 березня 2001 року по 22 травня 2001 року. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Чернігові на користь ОСОБА_4 на відшкодування шкоди, завданої трудовим каліцтвом по 71 грн. 20 коп. щомісяця, починаючи з 23 травня 2001 року по 01 квітня 2002 року.
Проте, в приписі ставилося питання про необхідність проведення перерахунку за період до 2001 на підставі п.З Положення.
Відповідно до п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, які діяли на час за який ставиться питання проведення перерахунку, передбачалося проведення перерахунок у випадку підвищення тарифних ставок працівникам та підвищення мінімального розміру заробітної плати, але зазначеним особам в період з 1.08.1996 року по 1.04.2001 року перерахунок зазначених сум втраченого заробітку Фондом соціального страхування, яким проводилися виплати до створення Фонду від нещасних випадків на виробництві, не проводився, оскільки в даний проміжок часу Кабінетом Міністрів не визначалися коефіцієнти перерахунку зазначених сум втраченого заробітку.
Наступний перерахунок розмірів втраченого заробітку вищезазначеній категорії потерпілих було передбачено Положенням №43, відповідно до вимог пункту 3 якого у разі, якщо потерпілому до 1999 року було призначено щомісячні виплати підприємством, що ліквідовано без правонаступника, страхові суми, які підлягають виплаті за листопад 2001 року, перераховуються відповідно до коефіцієнтів зростання заробітної плати в галузях національної економіки залежно від року ліквідації підприємства.
Проте, перерахунок зазначеним потерпілим не було зроблено в зв'язку з визначенням розміру судовими рішеннями. Апеляційним судом було оглянуто судові справи, в яких було ухвалено судові рішення щодо визначення розміру з яких вбачається, що в даних справах не були предметом спору питання застосування коефіцієнтів відповідно до п. З Положення №43, індексація виплат за спірний період судом не застосовувалась.
Проте, згідно роз'яснення Верховного Суду України від 05.08.2004 року № 1326 у разі виникнення підстав, передбачених ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" робочі органи виконавчої дирекції проводять перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві у бік його підвищення всім потерпілим в період дії Положення, в тому числі і потерпілим, яким розмір відшкодування шкоди встановлено судом, а такі вимоги вирішуються судом лише у разі виникнення спору щодо такого перерахунку (а.с.59).
За таких обставин, не проведення перерахунку Фондом зазначеним особам ґрунтувалося на невірному тлумаченні норм матеріального права щодо кола осіб, до яких підлягало застосування п.З Положення, на що і було звернуто увагу інспектором праці під час проведення перевірки та обґрунтовано зазначено в акті з винесенням відповідного припису. Зазначені дії інспектором вчинено в межах наданих повноважень.
Безпідставні є доводи позивача і щодо неможливості проведення перерахунку в зв'язку зі скасуванням Положення, виходячи зі змісту ст.5 ЦК України.
За викладених обставин, має місце невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і зазначені порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 160 ч.З, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного державного інспектора праці у Чернігівській області Дмитренко Антоніни Іванівни задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2006 року скасувати.
В задоволенні адміністративного позову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові до державного інспектора праці у Чернігівській області Дмитренко Антоніни Іванівни про оскарження акту перевірки та скасування припису - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 1 місяця.