Справа № 2-1118/10

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                        І М Е Н Е М  У   К Р А Ї Н И

    31 травня 2010 р. Тячівський районний суд Закарпатської області  в особі головуючого     судді                                          Гримут В.І.

при секретарі                                                      Тиводар В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення  заборгованості за кредитним договором,

                 В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:    

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке є правонаступником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»  звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та  стягнення  заборгованості за цим договором з ОСОБА_2 і ОСОБА_3. В позовній заяві представник позивача зазначив, що 13 лютого 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № №014/4044/82/38073 згідно з яким позивач зобов'язався надати йому кредит у розмірі 7000 грв. на строк з 13 лютого 2008 р. по 13 лютого 2011 р., а ОСОБА_2 зобов'язувався сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 28 %  річних та здійснювати повернення кредиту   щомісячними платежами відповідно графіку погашення кредиту. В забезпечення виконання зобов'язань взятих на себе ОСОБА_2, того ж дня банк уклав   договір поруки з ОСОБА_3 згідно якого поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання грошових зобов'язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти в розмірі 7000 грв. на поточний рахунок ОСОБА_2, однак той з 15 квітня 2009 р.  не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту відповідно до графіку.   Відповідачам було направлено письмову вимогу про дострокове погашення грошових зобов'язань за кредитним договором у строк до 11 січня 2010 р., але вони на неї не відреагували. На час подачі позовної заяви заборгованість склала 11994.11 грв.

Відповідачі  в судове засідання не з’явилися і не повідомили суду причини неявки. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

    Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що 13 лютого 2008 року відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"    та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір згідно з яким позивач  надав відповідачу кредит у розмірі 7000 грв. на строк до 13 лютого 2011р., а ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання сплачувати за користування кредитом 28  процентів річних та здійснювати повернення кредиту   щомісячними платежами відповідно графіку погашення кредиту. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2, банк уклав   договір поруки з ОСОБА_3 згідно якого поручитель, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком, повинен виконати ці зобов'язання. Позивач перерахував 7000 грв. на рахунок ОСОБА_2, а той, з 15 квітня 2009 р., припинив сплачувати проценти за користування кредитом та не повертає кредит щомісячними платежами відповідно до графіку.  На день подачі позову ОСОБА_2 боргує банку  11994.11 грв., з яких 5858.97грв. - сума неповернутого кредиту, 2314.13 грв. - несплачені проценти, 2194.61 грв. — пеня по кредиту, 1626.41 — пеня по процентах.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Згідно статті 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Такі ж умови передбачені і  п. 7.1 кредитного договору. Відповідно до ст. 553 ЦК  за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Частиною 1 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Такі самі умови відповідальності поручителя передбачені і п. 4.1 договору поруки укладеного банком з ОСОБА_3

За таких обставин суд вважає, що позов слід задовольнити повністю і стягнути солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача 11994.11   гривень. Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача судові витрати, які складаються з 119.94 грв. Судового збору та 120 грв. за ІТЗ розгляду справи.

    Керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 551 1054, 1048-1050 ЦК України  суд ,

    Р  І  Ш  И  В  :

    Позов задовольнити. Розірвати кредитний договір № 014/4044/82/38073 укладений між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 13.02.2008 р. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3  на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  одинадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири гривні  11 копійок, солідарно.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» двісті тридцять дев’ять гривень 94 коп. судових витрат, солідарно.

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви в апеляційний суд Закарпатської області через Тячівський районний суд.

Головуючий:                                                                                          Гримут В.І.