Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 червня  2010 року.                                               Справа № 2-680/10

            Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:  

            головуючого судді                                Шаповала Г.І.

            при секретарі                                           Кудіній Н.І.

                      з участю: представника позивача        Тогоєвої Л.М.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська" до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами,

У С Т А Н О В И В:

    29.04.2010 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив наступне.

    19.05.1997 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, який являється власником  квартири АДРЕСА_1, було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Разом з ОСОБА_2 в квартирі мешкає його дружина  ОСОБА_3

    Згідно ст. 151 ЖК України, власники квартир зобов’язані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний  і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію.

    Згідно ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання,  елементів зовнішнього благоустрою, і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Такі ж самі  положення містяться в роз’ясненні Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України стосовно правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями від 01.03.2006 року.

    Згідно ч.4 ст.319 ст. 322 ЦК України, власність зобов’язує, власник зобов’язаний утримувати належне йому майно.

    Згідно  п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги»,  п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

    Відповідно до п.2.2.3 договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. від 05.06.2008 року власник квартири бере на себе зобов’язання оплачувати  житлово-комунальні послуги до 10 числа наступного місяця. Статтею 629 ЦК України встановлено, обов’язковість договору для виконання сторонами.

    Згідно ст. 156 ЖК України, повнолітні члени сім’ї  власника житлового приміщення зобов’язані приймати участь у витратах на  утримання будинку та прибудинкової території. Таким чином, залучення в якості співвідповідача дружини ОСОБА_2   ОСОБА_3 відповідає нормам чинного законодавства.     Відповідачі не здійснювали оплату, в результаті чого виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка станом на 01.08.2009 року складає загальну суму 1629.43 грн., із яких 1329.06 грн. – заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, 300.37 грн. – заборгованість з оплати послуг з холодного водопостачання та водовідведення. Тарифи  на оплату житлово-комунальних послуг встановлені рішеннями Вільногірської міської ради:  № 235-12/V від 25.12.2006 р. - на холодну питну воду – 1.57 грн. за 1м куб., водовідведення – 0.49 грн. за 1 м. куб.; № 130 від 01.04.2009 р. - на холодну питну воду –  3.93 грн. за 1м куб., водовідведення – 1.73 грн. за 1 м. куб.

    На підставі викладеного та  ст.ст. 151,156 ЖК України, ст.ст.319,322,629 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ЗУ «Про питну воду і питне водопостачання», п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, ст.ст. 118-120 ЦПК України, позивач прохає стягнути солідарно з відповідачів  на його користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 1629.43  грн. та судові витрати – 30.00 грн. з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    В  судовому засіданні представник позивача  підтримав позов в повному обсязі.  

    Відповідачі в судове засідання не з’явилися, причину неявки не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не надали, але самі були повідомлені про місце і час судового засідання належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. З врахуванням думки представника позивача, яка не заперечувала проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідачів, суд на підставі ст.ст.169, 224  ЦПК України на місці ухвалив –  розгляд справи проводити заочно,  за відсутності відповідачів,  які не з’явилися в судове засідання  без поважних причин.

    Згідно копії договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 263/140 від 19.05.1997 року,  позивач зобов’язався надавати за установленими тарифами житлово-комунальні послуги, а відповідач – ОСОБА_2 зобов’язався оплачувати надані житлово-комунальні послуги в строк не пізніше 10  числа наступного місяця.

    Згідно довідки КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради  № 752 від 31.03.2010 року, в   квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані за місцем проживання  обидва  відповідачі.

    Згідно витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 за відповідачами станом на 01.08.09 року є заборгованість в сумі 1329.06 грн. за утримання будинку та прибудинкової території.

    Згідно витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 за відповідачами станом на 01.08.09 року є заборгованість в сумі 300.37 грн. за холодне водопостачання та водовідведення.

    Згідно платіжного доручення № 255  від 26.04.2010 року позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.

    Згідно рішення Вільногірської міської ради сесії п’ятого скликання № 1498-86/V від 28.12.09 року, позивач звільнений від сплати судового збору (державного мита) за подачі позовних заяв або заяв про видачу судових наказів про стягнення заборгованості.

    Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із  факту невиконання однією із сторін зобов’язань за договором  про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території  та  комунальних послуг  з холодного водопостачання та водовідведення, внаслідок чого виник борг на загальну суму 1629.43 грн.

    Суд приходить до висновків, що позивач та  відповідачі перебувають в договірних відносинах з надання  комунальних послуг  та оплати цих послуг.  Позивач свої зобов’язання  виконав,  відповідачі свої зобов’язання з оплати  за спожиті комунальні послуги не виконали, внаслідок чого у відповідачів виник борг перед позивачем, який станом на  01 серпня 2009 року склав загальну   суму  1629.43  грн.

        Згідно ст.156 ЖК України, повнолітні члени сім’ї  власника житлового приміщення зобов’язані приймати участь у витратах на  утримання будинку та прибудинкової території. Спори між власником та членами його сім’ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку.

            Згідно  ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням  другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

    Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

    Згідно ст.ст.11,626 ЦК України  цивільні права та обов’язки виникають із договору, в силу зобов’язання  одна сторона (боржник) зобов’язана  вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати  від боржника виконання його зобов’язання.

    Згідно ст.526 ЦК України  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Згідно ст.617 ЦК України, 1. Особа,  яка  порушила   зобов'язання,   звільняється   від відповідальності за порушення зобов'язання,  якщо вона доведе,  що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається   випадком,   зокрема,    недодержання    своїх обов'язків  контрагентом  боржника,  відсутність на ринку товарів, потрібних  для  виконання  зобов'язання,  відсутність  у  боржника необхідних коштів.

     Згідно ст. 614 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 2. Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання. 3. Правочин,     яким скасовується     чи     обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

    Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

    Згідно ст. 224 ЦПК України, 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

    Приймаючи до уваги, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, не суперечать фактичним обставинам справи,  суд приходить до висновку про задоволення позову  в повному обсязі та   про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача понесених  судових витрат  в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  в сумі 30.00 грн.,  та про стягнення на користь держави  судового збору (державного мита) в сумі 51.00 грн.,  згідно ст. 88 ЦПК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88,209 ч.3, 212-215,222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов   -  задовольнити в повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2,  що мешкають за  адресою: АДРЕСА_3,  (інші дані відсутні) -   на  користь  Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунальне господарство м. Вільногірська",  юридична адреса: м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. № 53, банківські реквізити: розрахунковий рахунок  № 26007123085061 ДГРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ОКПО 20240048  – 1659.43 грн.   (одну тисячу шістсот п’ятдесят дев’ять гривень 43 копійки) , із яких:  1629.43 грн. -  заборгованість з  оплати житлово-комунальних послуг,  30.00 грн. - в рахунок відшкодування  оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в виді судового збору (державне мито) – 51.00 грн.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідачі не з’явилися  в судове засідання та не повідомили про причини неявки з поважних причин і докази, на які вони посилаються, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

    Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294  ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення  може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подачі заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

    Копію рішення протягом п’яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення  відповідачам.

    Головуючий суддя                                           Шаповал Г.І.