Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 червня  2010 року.                                               Справа № 2-513/10

            Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:  

            головуючого судді                                Шаповала Г.І.

            при секретарі                                           Кудіній Н.І.

                      з участю: представника позивача         Звягінцевої С.Ю.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Жилсервіс», Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,  

У С Т А Н О В И В:

    22.03.2010 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, що     23.11.1987 року між КП «Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська» та ОСОБА_2, який  мешкає в однокімнатній  квартирі АДРЕСА_1, було укладено договір  найму житлового приміщення.

    01.08.2009 року було створено нове комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, яке є виконавцем житлово-комунальних послуг. Для укладення договору про надання послуг до КП «Жилсервіс»  відповідач не звернувся.

    Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. У роз’ясненні Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України стосовно правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями від 01.03.2006 року вказано, що послуги з  утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов’язані оплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

    Згідно  п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги»,  п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

    Відповідач не здійснював оплату, в результаті чого виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка станом на 01.03.2010 року складає загальну суму 942.28 грн., із яких 385.72 грн. - заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, 556.56 грн. – заборгованість з оплати послуг з холодного водопостачання та водовідведення.

    Сума заборгованості з оплати за утримання будинків та прибудинкових територій визначається згідно тарифів, затверджених рішенням Вільногірської міської ради, та встановлюється пропорційно розміру площі квартири., що перебуває у наймі чи у приватній  власності.

    Тарифи  на оплату житлово-комунальних послуг встановлені рішенням Вільногірської міської ради № 130 від 01.04.2009 р. - на холодну питну воду –  3.93 грн. за 1м куб., водовідведення – 1.73 грн. за 1 м. куб. Згідно ст. 22 ЗУ «Про питну воду і водопостачання», споживачі зобов’язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги центрального водопостачання і водовідведення.

    На підставі викладеного та  ст.ст. 67,68 ЖК України, ст. 629 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»,  ЗУ «Про питну воду і питне водопостачання», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572,  ст.ст. 118-120 ЦПК України, позивач прохає стягнути  на його користь з відповідача  заборгованість за житлово-комунальні послуги на загальну суму 942.28 коп. та судові витрати – 30.00 грн. з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    В  судовому засіданні представник позивача  підтримала позов в повному обсязі та додатково пояснила, що відповідач на час розгляду справи не приступили до погашення заборгованості.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, але сам був повідомлений про місце, дату  і час судового засідання належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. З врахуванням думки представника позивача, яка не заперечувала проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача, суд на підставі ст.ст.169, 224  ЦПК України на місці ухвалив –  розгляд справи проводити заочно,  за відсутності відповідача  який не з’явився в судове засідання  без поважних причин.

    Згідно копії  договору  найму житлового приміщення в будинках житлово-комунального відділу Верхньодніпровського ГМК від 23.11.1987 року,  у користування відповідачу було  надано  квартиру АДРЕСА_2,  а відповідач  зобов'язався   здійснювати оплату   за надані комунальні  послуги та плату за користування житлом   в установлені строки.

    Згідно витягів з особового рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім’я відповідача,  станом на 01.03.10 року є заборгованість в сумі – 556.56  грн. за холодне водопостачання та водовідведення, та на суму – 385.72 грн.  за утримання будинку та прибудинкової території.

    Згідно рішення Вільногірської міської ради сесії п’ятого скликання № 1497-86/V від 28.12.2009 року, позивач звільнений від сплати судового збору (державного мита) за подачі позовних заяв або заяв про видачу судових наказів про стягнення заборгованості.

    Згідно довідки КП «Жилсервіс»  № 516 від 15.02.2010 року, відповідач зареєстрований за місцем проживання в  АДРЕСА_1.

      Згідно платіжного доручення № 384 від 18.03.2010 року позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.

    Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із  факту невиконання однією із сторін зобов’язань за законом та за договором  про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території  та  комунальних послуг  з холодного водопостачання та водовідведення, внаслідок чого виник борг з оплати спожитих послуг.

    Суд приходить до висновків, що позивач та  відповідач на підставі актів цивільного законодавства перебувають в фактичних договірних відносинах з надання  комунальних послуг  та оплати цих послуг.  Позивач свої зобов’язання  виконав,  відповідач свої зобов’язання з оплати  за спожиті комунальні послуги не виконав, внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем, який станом на 01.03.2010 року склав загальну   суму  942.28  грн.

    Згідно  п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги»,  п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

    Згідно ст.ст.11,626 ЦК України  цивільні права та обов’язки  можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства, а також виникають із договору, в силу зобов’язання  одна сторона (боржник) зобов’язана  вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати  від боржника виконання його зобов’язання.

     Згідно ст. 66 ЖК України, плата за користування житлом (квартирна  плата)  обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).    

    Згідно ст. 67 ЖК України, плата  за  комунальні  послуги  (водопостачання, газ, теплова  енергія  та  інші  послуги)  береться  крім  квартирної  плати  за затвердженими в установленому порядку тарифами.

        Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний  своєчасно  вносити  квартирну   плату   та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та  плата   за    комунальні   послуги    в    будинках державного і громадського житлового  фонду  вносяться  щомісяця  в строки, встановлені  урядом України.

    Згідно  ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням  другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

    Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

    Згідно ст.526 ЦК України  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Згідно ст.617 ЦК України, 1. Особа,  яка  порушила   зобов'язання,   звільняється   від відповідальності за порушення зобов'язання,  якщо вона доведе,  що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається   випадком,   зокрема,    недодержання    своїх обов'язків  контрагентом  боржника,  відсутність на ринку товарів, потрібних  для  виконання  зобов'язання,  відсутність  у  боржника необхідних коштів.

     Згідно ст. 614 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 2. Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання. 3. Правочин,     яким скасовується     чи     обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

    Згідно ст. 224 ЦПК України, 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

    Приймаючи до уваги, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, не суперечать фактичним обставинам справи,  суд приходить до висновку про задоволення позову  в повному обсязі та   про стягнення з відповідача на користь позивача понесених  судових витрат  в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  в сумі 30.00 грн.,  та про стягнення на користь держави  судового збору (державного мита) в сумі 51.00 грн.,  згідно ст. 88 ЦПК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88,209 ч.3, 212-215,218,222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов  задовольнити в повному обсязі.

Стягнути  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,    що мешкає  АДРЕСА_3,  (інші дані відсутні) -   на  користь  Комунального підприємства "Жилсервіс» Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області,  юридична адреса: м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. № 53, банківські реквізити: розрахунковий рахунок  № 26002060243574, ДГРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ОКПО 36489096  – 972.28  грн. (дев’ятсот сімдесят дві гривні 28 копійок) , із яких: 942.28 грн. -  заборгованість з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги,  30.00 грн. - в рахунок відшкодування  оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути  з ОСОБА_2  в дохід держави судові витрати в виді судового збору (державне мито) – 51.00 грн.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився  в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

    Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення  може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подачі заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

    Копію рішення протягом п’яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення  відповідачу.

    Головуючий суддя                                           Шаповал Г.І.