Справа № 2 -70\2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ

20 березня 2007 року                                              Драбівський районний суд

Черкаської області

в складі: головуючого - судді -Шевченка В.О. при секретарі - Колісник Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Драбів справу за позовом

ОСОБА_1 до:

ОСОБА_2

3-я особа:                ОСОБА_3

про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання договору купівлі-продажу продажу кобили недійсним.

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу кобили, укладеного між ОСОБА_2 та невстановленим особами та витребувати кобилу із чужого незаконного володіння ОСОБА_2

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив, що у 2004 році придбав у господарство молоду кобилу віком трохи більше одного року. 6 жовтня 2006 року, коли позивач повертався із базару в с.м.т. Драбова до себе в село по дорозі на станцію Драбів кобила раптово перекинула воза і разом із возом зникла. Кілька днів розшуку нічого не дали. Звертався із заявою до районної газети «Драбівщина» надрукувати оголошення про пропажу кобили. Невдовзі родичка повідомила, що її зателефонував незнайомий чоловік , який сказав, що кобилу слід шукали в с.м.т. Драбові по вулиці Радянська. Пізніше люди сказали, що кобила знаходиться у домоволодінні ОСОБА_3, який мешкає по вулиці Радянська, в с.м.т. Драбові. 18 жовтня 2006 року позивач разом із своєю дочкою ОСОБА_4 відвідали будинковолодінні ОСОБА_3, його дочка показала коня, який був у сараї. Він (позивач) впізнав свою кобилу. Дізнавшись, де працює ОСОБА_3 позивач разом із Митлашівським сільським головою розмовляв із ним, просив повернути кобилу. ОСОБА_3 заявив, що кобилу купив, заплативши за неї 2 500 грн. і може її продати, якщо буде згода. Повернути кобилу навідріз відмовився. Дізнавшись у судовому засіданні, що кобила, яка була у відповідача і яку вважає своєю власністю, останнім продана не встановленим особам у січні 2007 року, просить суд визнати цей договір купівлі-продажу кобили недійсним та зобов'язати відповідача повернути йому його кобилу, а також стягнути із нього судові виорати по справі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав і пояснив, що ОСОБА_3 є його тестем. Він (відповідач) тимчасово проживає у домоволодінні ОСОБА_3 АДРЕСА_1. По - сусідству знаходиться і його власний жилий будинок із господарськими спорудами, де він із дружиною ведуть домашнє господарство. ОСОБА_3 давно обіцяв йому на день народження подарувати коня. 9 жовтня 2006 року він разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 їдучи автомобілем по дорозі на Золотоношу помітив двох чоловіків, які вели коня. Один із цих чоловіків махнув рукою і попросив зупинитися. В розмові з цими чоловіками вияснилося, що вони продають коня. В цей же день відповідач повідомив ОСОБА_3, що була пропозиція купити

2

коня. ОСОБА_3 погодився купити йому коня. Відповідач разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 автомобілем догнали цих чоловіків по дорозі на село Плешкані. Продавці просили за кобилу 3 тис. грн.., але коли приїхав ОСОБА_3, то продали її за 2 800 грн. Цю кобилу ОСОБА_3 подарував відповідачу. Відповідач (ОСОБА_2) тримав її в своєму будинковолодінні. Виїздив у поле для виконання різних робіт. В ніч із 14 на 15 жовтня 2006 року кобила була викрадена. Звернувся із відповідною заявою до міліції. Злодія знайшли. Ним виявився мешканець с.м.т. Драбова ОСОБА_7, який за цей злочин був засуджений. У січні поточного року вирішив продати цю кобилу. Трапився покупець приватний підприємець ОСОБА_8, мешканець міста Києва. 16 січня 2007 року продану кобилу за 2800 грн. забрали автомобілем ЗІЛ. Де мешкає ОСОБА_8 і де зараз знаходиться кобила - не знає. Вважає, що був належним власником кобили, а тому мав право і продав її у відповідності до закону. У позові просить відмовити.

3-я особа по справі ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і пояснив, що зараз у його будинку мешкає зять ОСОБА_2 із його дочкою. Поряд по вулиці Радянська в с.м.т. Драбові зять має власний будинок, веде там домашнє господарство. У жовтня місця ОСОБА_2 повідомив йому по телефону, що якісь чоловіки пропонують купити кобилу. Оскільки він (ОСОБА_3) обіцяв затеві купити коня, то сказав, щоб ОСОБА_2 притримав продавців, а він, взявши гроші та автомобіль, поїхав за конем. Поблизу села Плешкані він купив за 2800 грн. у незнайомих йому чоловіків кобилу, яку подарував своєму зятю. Кобилу тримали в домоволодінні зятя. В один із днів до нього на роботу приїздив Митлашівський сільський голова та позивач, який заявив, що кобила належить йому (ОСОБА_1). Він (ОСОБА_3) відповів, що кобилу купив за 2800 грн. і вона зараз належить його затю ОСОБА_1. Після того, як кобилу викрали, то в січні місяці, коли вона була повернута, зять вирішив її продати. Кобилу продали приватному підприємцеві ОСОБА_8, де він мешкає, ОСОБА_3 не знає. Кобилу забирали автомобілем ЗІЛ. Де зараз ця кобилі ОСОБА_3 також невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що в один із днів жовтня місяця 2006 року їхав разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в автомобілі. По дорозі в с.м.т. Драбові їх зупинили незнайомі чоловіки, які вели коня коричневого кольору. Ці люди пропонували купити коня. Пізніше в цей же день він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 догнали цих чоловіків із конем поблизу села Плешкані і були присутні, як цього коня ОСОБА_3 купив за 2800 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав суду аналогічні покази.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_1 - позивач по справі є її рідним дядьком і мешкає неподалік. Вона знає, що у ОСОБА_1 був кінь, який в жовтні місяці вирвався і втік, коли дядько повертався із Драбова. 18 жовтня 2006 року до неї до дому зателефонував незнайомий чоловік і сказав, щоб ОСОБА_1 шукав свого коня в с.м.т. Драбові по вулиці Радянська. Своє ім'я та фамілію чоловік відмовився назвати. Вона повідомила ОСОБА_1 про цей телефонний дзвінок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що працює Митлашівським сільським головою. До нього звернувся ОСОБА_1 з проханням зустрітися із ОСОБА_3 та переконати його віддати кобилу, яка є його (позивача) власністю і яку ОСОБА_3 незаконно утримує. Він разом із ОСОБА_1 та працівником міліції мали розмову із ОСОБА_3. Останній заявив, що у нього дійсно є кобила, яку він нещодавно купив і якщо ОСОБА_1 заплатить 2 800 грн., то він її віддасть.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що знає ОСОБА_1, а також те, що у нього була кобила темно червоного кольору і яка у нього пропала. Знає, що ОСОБА_1 дуже переймався пропажею кобили, їздив її шукати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що у 2004 році обміняв молоду кобилу віком трохи більше одного року на корову у ОСОБА_1 Із 2004 року він цієї кобили більше не бачив. Оглянувши надану відповідачем фотографію, на якій зображена кобила, не може переконливо стверджувати, що це саме та кобила, яку він у 2004 році обміняв із ОСОБА_1 на корову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що у ОСОБА_2 була кобила, яку у 2006 році викрав ОСОБА_7. Кому вона належить чи належала - не знає. Позивача ОСОБА_1 чи його дочку не знає і ніколи не бачив.

Суд вислухавши пояснення позивача, відповідача, 3-ї особи, вивчивши матеріали справи вважає, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні доведено, що позивач мав на праві власності кобилу віком близько 4-х років, що стверджується його поясненнями, показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, письмовими доказами, зокрема договором страхування кобили від 21 квітня 2006 року, укладеним між позивачем та Українською пожежно-страховою компанією, квитанціями про сплату страхових внесків. 6 жовтня 2006 року зазначена кобила вибула незалежно від волі власника (позивача) із його володіння і позивач вживав заходи щодо повернення кобили в господарство, що стверджується показами вище перелічених свідків, повідомленням в газеті «Драбівщина» від 11 жовтня 2006 року.

Суд вважає доведеним факт придбання факт придбання у власність кобили віком близько 4-х років відповідачем ОСОБА_2 у жовтні 2006 року, який стверджується його поясненнями та поясненнями 3-ї особи ОСОБА_3, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, племінним свідоцтвом від 21 жовтня 2006, виданим на кобилу Зорька, матеріалами перевірки Драбівським РВ УМВС за заявою ОСОБА_1 про незаконне утримання ОСОБА_3 його кобили, за наслідками яких винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, вироком Драбівського райсуду від 20 грудня 2006 року по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_7, згідно якого ОСОБА_2 визнаний по справі про крадіжку кобили потерпілим.

Суд вважає правомірним відчуження власності відповідачем, який обгрунтовано вважаючи себе власником кобили у січні 2007 року продав її гр.. ОСОБА_8.

Суд вважає, що позивачем не надано яких-небудь доказів, які б свідчили про те, що саме кобила, власником якої був позивач, придбана ОСОБА_2 (ОСОБА_3) і утримувалася протягом жовтня 2006 року - січня 2007 року у господарстві відповідача була продана гр. ОСОБА_8.

У відповідності до ст.387 Цивільного Кодексу України власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи приведені обставини по справі, суд вважає не доведеним факт володіння відповідачем саме майном (кобилою) позивача.

Керуючись ст. ст. 10; 60 ; 212; 213; 215 ЦПК України, ст.ст.387 ЦК України, суд ,-

вирішив:

У позові ОСОБА_1 про витребування кобили із незаконного володіння ОСОБА_2 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу кобили ОСОБА_2 відмовити..

Рішення може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області протягом 10 днів шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий : підпис

ВІРНО:

Суддя                                                     

В.О.Шевченко