ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2010 рокуСправа № 2а-1223/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф. А.,
при секретарі судового засідання Шафранюк І. Ф.,
за участю представника позивача Кравчука Л.О.,
представника відповідача Палюх-Ільчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старленд" до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Старленд" (далі ТзОВ "Старленд") звернулося в суд із позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувану за виконавчим документом. Виконавчий напис від 06.02.2007 року № 443 на вимогу стягувача було повернуто без виконання. Стягнення боргу чи передачі майна підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області проведено не було, що в свою чергу, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору та про незаконність дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення 40980,48 грн. виконавчого збору.
Відповідачем було надано заперечення відповідно до якого він позов не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заперечення вмотивовано тим, що 10.02.2007 року державним виконавцем відділу ДВС Рожищенського районного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого напису № 443 виданого 06.02.2007 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Ариванюк Т.О. про стягнення з ТзОВ «Старленд» на користь АКБ «Укрсоцбанк» боргу в сумі 409804,84 грн. В даній постанові одним із пунктів, а саме: п.2,3,6 було зазначено в який строк виконати виконавчий напис нотаріуса, в разі невиконання виконавчого напису в добровільному порядку про стягнення з боржника виконавчого збору суду та строки оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця оскаржена не була. У зв'язку з тим, що боржником виконавчий напис нотаріуса в добровільному порядку виконаний не був, державним виконавцем на підставі ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» 22.02.2007 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Копія постанови надіслана боржнику для виконання. Третім пунктом даної постанови боржнику було роз'яснено порядок оскарження даної постанови. Дана постанова в порядку Закону України «Про виконавче провадження» оскаржена не була. В процесі виконання виконавчого провадження, щодо стягнення боргу з ТзОВ «Старленд» на користь АКБ «Укрсоцбанк», державним виконавцем вчинено ряд дій, а саме: накладено арешт на кошти боржника, рухоме та нерухоме майно належне боржнику, описано та арештовано майно належне боржнику та проведено експертну оцінку арештованого майна. Тобто, державним виконавцем після закінчення добровільного строку виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, почались вживатись заходи примусового виконання передбачені Законом України «Про виконавче провадження». 23.03.2009 року на адресу підрозділу надійшов лист з АКБ «Укрсоцбанк», щодо повернення виконавчого напису приватного нотаріуса без подальшого виконання. Державним виконавцем 30.06.2009 року на підставі п.9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Другим пунктом даної постанови було зазначено, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.02.2007 року та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.06.2009 року відповідно до ст.ст. 45,46 Закону України «Про виконавче провадження» виділити в окреме виконавче провадження. Дана постанова боржником (ТзОВ «Старленд») оскаржена не була у встановленні строки передбачені Законом України «Про виконавче провадження». 10.07.2009 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № б/н від 22.02.2007 року про стягнення з ТзОВ «Старленд» 223940,00 грн. виконавчого збору. Копія постанови надіслана боржнику для виконання. Дана постанова у встановлені строки законодавством оскаржена не була, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв’язку з пропущенням строків звернення до суду встановленні статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених в запереченні та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.02.2007 року державним виконавцем відділу ДВС Рожищенського районного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого напису № 443 виданого 06.02.2007 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Ариванюк Т.О. Боржнику надано строк для добровільного виконання вимог виконавчого документу – до 17.02.2010 року. Кошти за виконавчим документом в наданий державним виконавцем для добровільного виконання строк боржником не сплачено.
Згідно статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.
Згідно з пунктом 4.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.99 за № 865/4158, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься після завершення добровільного строку та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.
Державним виконавцем 22.02.2007 року після закінчення терміну для добровільної сплати боргу, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 40980,48 грн., обґрунтовуючи її тим, що у встановлений державним виконавцем строк, боржником не сплачено суму заборгованості. Зазначена постанова боржником не оскаржена.
З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2009 року підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого припису № 443 виданого 06.02.2007 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Ариванюк Т.О. про стягнення з ТзОВ "Старленд" на користь АКБ "Укрсоцбанк" 409809,84 грн. Пунктом 3 вищевказаної постанови передбачено, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.02.2007 року виділити в окреме виконавче провадження. 10.07.2009 року підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області постановою було відкрите виконавче провадження про стягнення з ТзОВ "Старленд" в доход держави 40980,48 грн. виконавчого збору.
Відповідно до частини 9 статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору може бути скасована за заявою боржника начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, якщо боржник оплатить витрати, пов’язані з проведенням виконавчих дій, зокрема у разі повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.
В судовому засіданні встановлено, що позивач витрат на проведення виконавчих дій не сплачував та не скористався правом звернення до начальника відділу державної виконавчої служби про скасування вищевказаної постанови. Крім того ТзОВ "Старленд" були порушені строки звернення до суду передбачені статтею 181 КАС України, а саме десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 ст. 100 наслідком пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. У своєму запереченні відповідач зазначив про пропущення строків на оскарження вищевказаної постанови.
Доводи позивача про те, що так як борг в примусовому порядку фактично не стягнуто, то і немає правових підстав виносити постанови про стягнення виконавчого збору та витрат, суд вважає безпідставними. Законом України «Про виконавче провадження» передбачено стягнення виконавчого збору у разі невиконання рішення в добровільному порядку та в строк встановлений для такого виконання.
Із вищевикладеного вбачається, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, в межах повноважень наданих йому законом, а тому суд вважає ,що підстав для скасування винесених постанов немає і в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись частиною 3 статті 160, статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – 19 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ф. А. Волдінер