Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2010 р. справа № 2а-11824/10/0570
Постановлена у нарадчій кімнаті.
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Куркині В.В.
за участю
представників позивача Роганова А.В., Тагієва С.М.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17.04.2010 року отримав постанову Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2010 року при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-8636, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 16.02.2009 року, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» на користь держави суми боргу 126921,33 грн. Позивач зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2010 року є протиправною, оскільки направлена на адресу позивача лише 14.04.2010 року, що позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» права добровільно виконати виконавчий документ.
Представники позивача у судовому засіданні просили визнати дії відповідача при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-8636, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 16.02.2009 року, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» на користь держави суми боргу 126921,33 грн. протиправними та скасувати постанову від 16.03.2010 року про відкриття виконавчого провадження.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав на відмові в задоволені позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України «Про виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.
В силу ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку перебуває виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-8636, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 16.02.2009 року, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» на користь держави суми боргу 126921,33 грн.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2010 року Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку винесена постанова про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-8636, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 16.02.2009 року, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» на користь держави суми боргу 126921,33 грн. та встановлений строк для добровільного виконання виконавчого документу до 23.03.2010 року.
Суд зазначає, що у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» добровільним виконанням рішення є його виконання у передбачений строк, тобто вчинення дій, зазначених у рішенні суду у строк, визначений відповідно до статті 24 зазначеного Закону.
Як зазначає позивач та відомо з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2010 року Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку надіслана на адресу позивача лише 14.04.2010 року, що підтверджується печаткою поштового відділення на конверті, тобто постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2010 року направлена поза строком, встановленим статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження».
З наведеного виходить, що вчинити дії по добровільному виконанню фактично неможливо, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2010 року Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку надіслана на адресу позивача вже після того, як закінчився строк її добровільного виконання.
Крім того, частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
У разі якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Таким чином, державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, обов'язково повинен пересвідчитися: по-перше, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження; по-друге, чи здійснені ним дії, спрямовані на його добровільне виконання.
Отже, обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення.
Разом з тим, державний виконавець не з'ясувавши факту отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження постановою від 13.04.2010 року наклав арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс», тобто розпочав процедуру примусового виконання рішення.
Таким чином, із зазначеного вище виходить, що відповідачем не здійснені заходи щодо своєчасного і повного виконання виконавчого документа, які передбачені законом, а тому факт протиправності дій відповідача є доведеним.
Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач письмових пояснень з приводу заявленого позивачем позову або будь-яких документів на підтвердження правомірності прийнятих актів не подав. З огляду на це, суд вважає, що відповідач не виконав вимог, встановлених ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-8636, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 16.02.2009 року, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» на користь держави суми боргу 126921,33 грн. протиправними.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 16.03.2010 року про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-8636, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 16.02.2009 року, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» на користь держави суми боргу 126921,33 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Моторс» судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 травня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 28 травня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Крилова М.М.