Справа № 22ц-21298/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 51 (П) Філатов К.Б.
Доповідач – Михайлів Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
25 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів - Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» про зміну формулювання підстав звільнення з роботи, повний розрахунок при звільненні, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» (далі - ТОВ «Трансмаш») про зміну формулювання підстав звільнення з роботи, повний розрахунок при звільненні, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на незаконність підстав його звільнення з посади механіка ТОВ «Трансмаш» 28.11.2008 року, оскільки в якості підстави його звільнення зазначено – за власним бажанням, тоді як в заяві про звільнення він вказав іншу підставу - у зв’язку з порушенням відповідачем законодавства про працю.
Просив суд змінити формулювання підстав звільнення його з роботи із звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України на звільнення за власним бажанням за ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв’язку з невиконанням законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору та зобов’язати відповідача внести відповідні зміни до трудової книжки, стягнути заборгованість по заробітній платі за жовтень, листопад 2008р. у розмірі 3002 грн., компенсацію за невикористану відпустку за два робочі місяці у розмірі 272,90 грн., вихідну допомогу у розмірі 4503 грн., оплату за час вимушеного прогулу за період з 29.11.2008р. до ухвалення судового рішення, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 3025 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 225 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2
Додатковим рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 12 лютого 2010 року вирішено питання про стягнення з позивача на користь держави витрат по справі в розмірі 179 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення заявлених ним позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи. Зокрема, судом не в повному обсязі досліджені та витребувані докази у справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 за наказом № 294/к від 03.10.2007 року прийнятий на роботу механіком у відділ головного механіка ТОВ «Трансмаш» (а.с. 13-14)
28.11.2008 року ОСОБА_2 на підставі поданої ним заяви звільнено за власним бажанням, про що відповідачем видано наказ № 224/к (а.с. 15).
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених ним позовних вимог.
Однак, розглядаючи справу та ухвалюючи рішення, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог ОСОБА_2 є наступні вимоги: про зміну формулювання підстав звільнення з роботи та зобов’язання відповідача внести відповідні зміни до його трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, оплати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу (а.с. 2-12).
Разом з тим, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, суд першої інстанції здійснив розгляд справи, поклавши в основу предмету позовних вимог тільки вимогу позивача ОСОБА_2 щодо зміни формулювання підстав звільнення з роботи, висновок по якій обґрунтував лише на підставі дослідженої як доказ заяви позивача про звільнення від 28.11.2008 року (а.с. 16).
Інших позовних вимог, зазначених в позові, які позивачем підтримані в судовому засіданні, суд не розглядав й докази в підтвердження чи спростування цих вимог не досліджував, здійснивши розгляд справи навіть за відсутності відповідача.
Мотивувальна частина оскаржуваного рішення, всупереч п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» № 14 від 18.12.2009 року не містить жодних даних про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, й крім того, в ній відсутнє обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову.
Посилання суду на відсутність доказів щодо відмови відповідача у видачі ОСОБА_2 довідки про заборгованість по заробітній платі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки правомірність дій відповідача з видачі вищевказаної довідки не є предметом розгляду по даній справі.
Частиною 3 ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного розв’язання справи та не може бути усунено при розгляді справи в апеляційному порядку, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.5 ч. 1 ст. 311, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2009 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: