АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-20641/10 Головуючий в першій
Категорія № 26 (1) інстанції – Тарасенко О.В.
Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2010 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є.,
суддів – БАРИЛЬСЬКОЇ А.П., КАРНАУХ В.В.,
при секретарі – Євтодій К.С.,
за участю – представника відповідача Лутоніної Надії
Володимирівни, представника третьої особи – Голоцвана Дмитра
Володимировича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (третя особа – Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат») про стягнення страхових виплат у зв’язку з ушкодженням здоров’я, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – ВАТ «КЗРК»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення Фонду) про стягнення страхових виплат у зв’язку з ушкодженням здоров’я. Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з Відділення Фонду на його користь заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.07.2005 року по 01.07.2008 року у сумі 12186 грн. 68 коп. та щомісяця стягувати по 836 грн. 47 коп., починаючи з 01.07.2008 року до зміни обставин, що є підставою для перерахунку виплат. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що підприємство з 01.06.1997 року неправильно нараховувало та сплачувало суми відшкодування шкоди.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 квітня 2009 року за заявою представника позивача позовні вимоги до ВАТ «КЗРК» про стягнення недоплат по втраченому заробітку в сумі 3332,18 грн. залишено без розгляду та залучено ВАТ «КЗРК» до участі у справі в якості третьої особи.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд першої інстанції не звернув уваги на пропуск позивачем строку позовної давності; не перевірив чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, не витребував відомості про нарахування і одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, не надав належної правової оцінки економічному обґрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і посадових окладів. Крім того, судом не взято до уваги, що, оскільки відповідальність за неправильність і несвоєчасність проведення перерахунків відшкодування шкоди несе підприємство, то Відділення Фонду є неналежним відповідачем у даній справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював машиністом екскаватору РУ ім. Леніна ВО «Кривбасруда» правонаступником якого є ВАТ «КЗРК».
Через тривалий час роботи у шкідливих умовах праці ОСОБА_4 отримав професійне захворювання, у зв’язку із чим проходив огляд у МСЕК, висновком якого від 18 листопада 1997 року йому первинно встановлено 40 % втрати професійної працездатності. При переогляді висновком МСЕК від 15 грудня 1998 року позивачу встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково.
Спір виник з приводу застосування ВАТ «КЗРК» коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів до сум відшкодування шкоди з 01 червня 1997 року, що потягло неправильне нарахування та виплату сум відшкодування шкоди підприємством та страхових сум, які виплачує Відділення фонду з 01.04.2001 року.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з Відділення Фонду заборгованість за останні три роки, що передують зверненню до суду із даним позовом, суд першої інстанції зазначив, що ВАТ «КЗРК», починаючи з 01 червня 1997 року, неправильно коригувало ОСОБА_4 суму відшкодування втраченого заробітку, у зв’язку з чим після передачі документів Відділенню Фонду останнє також неправильно виплачувало позивачеві страхові виплати.
Такий висновок суду є правильним з огляду на наступне.
Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року, яка діяла на момент виникнення даних правовідносин, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів ВО «Кривбасруда» № 3/91/06 від 21.05.1997 року з 01 червня 1997 року тарифні ставки були збільшені у 1,25 рази.
З 01 січня 1998 року відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів ВО «Кривбасруда» від 25.12.1997 року № 6\195 «Про перегляд структури заробітної плати» тарифні ставки були збільшені в 1,3 рази.
З 01 липня 1999 року згідно спільної постанови адміністрації та профспілкових комітетів від 30.06.1999 р. № 11/13/5 тарифні ставки та посадові оклади були збільшені в 1,265 рази.
З 01 січня 2000 року спільною постановою адміністрації та профспілкових комітетів від 28.12.1999 р. № 16/20/11 тарифні ставки та посадові оклади були збільшені в 1,226 рази.
З 01 травня 2000 року згідно наказів ДП «КЗДРК» від 29.05.2000 № 159 та № 229 від 04 серпня 2000 року тарифні ставки та посадові оклади були збільшені в 1,217 рази.
Тому, розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно перерахував призначену позивачеві підприємством суму відшкодування шкоди за період з 01 червня 1997 року по 01 квітня 2001 року на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а саме: 1,25 – з 01 червня 1997 року; 1,3 – з 01 січня 1998 року; 1,265 - з 01 липня 1999 року; 1,226 – з 01 січня 2000 року та 1,217 з 01 травня 2000 року.
При цьому, ухвалюючи рішення, суд виконав вимоги абз. 6 пункту 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (із наступними змінами і доповненнями), та перевірив, чи не перевищує перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності середній заробіток відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Відповідно до п. 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з Відділення Фонду недоплату за період з 01 липня 2005 року по 01 липня 2008 року в сумі 12186 грн. 68 коп., яка утворилася внаслідок неправильного коригування суми відшкодування шкоди ВАТ «КЗРК», а також визначив новий розмір щомісячної страхової виплати у сумі 836 грн. 47 коп., починаючи з 01 липня 2008 року.
На думку колегії суддів, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду.
За таких обставин апеляційну скаргу Відділення Фонду необхідно залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух