Справа № 22ц-20365/10                                          Головуючий в і -й інстанції

Категорія -26 ( І )                                                    Грищенко Н.М.

                                                                                  Доповідач Барильська А.П.

У X В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого  судді:    Ляховської І.Є.

суддів:                          Барильської А.П, Карнаух В.В.

при   секретарі:            Іванюк О.В.

за участю: представника відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Чуплої Ірини Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 жовтня  2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4  до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди , -

                      В С Т А Н О В И Л А:

         У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, та просив стягнути з відповідача на його користь 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди у зв’язку з профзахворюванням.

          Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 жовтня   2009 року позов задоволено частково: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Фонд) на користь ОСОБА_4 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача 1,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

         В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити позивачу у позові, оскільки суд не врахував, що на підставі ч.27 ст. 77 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту “е” пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності”, ( надалі –Закону), а також, на підставі п.22 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, зупинено дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е” п.1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 28, абзацу 10 п.7 ч.7 ст.17 та п.7 ч.1 ст. 22, ч.3 ст. 34 Закону, з 01 січня 2008 рік зазначені виплати припинено; не взято до уваги, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди; не  застосовано тримісячний термін позовної давності та порушено норми процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 1964 року по 2004 рік ОСОБА_4 працював  на декількох  підприємствах гірнично-видобувної галузі на різних посадах, в тому  числі  підземним  електрослюсарем на шахті «Орджонікідзе» ВАТ «ЦГЗК».

За висновком МСЕК від 23 січня 2003 року йому була встановлена ступінь втрати працездатності -20 %  безстроково.

           Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

    Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивач вимушений був попри трудоспроможний вік, звільнитися з високооплачуваної роботи та піти на пенсію, що негативно вплинуло на розмір доходу. Обмежений у фізичній   роботі по дому, переносить  моральні страждання, що позбавляє                                                                                                                                                                                                                                                                   його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги стосовно  не надання позивачем  доказів спричинення йому моральної шкоди не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ч.27 ст. 77 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту “е” пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності”, а також, на підставі п.22 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, зупинено дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е” п.1 ч.1 ст. 21, ч.3 ст. 28, абзацу 10 п.7 ч.7 ст.17 та п.7 ч.1 ст. 22, ч.3 ст. 34 Закону, а з 01 січня 2008 рік зазначені виплати припинено, є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена 23 січня 2003 року, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, тобто правовідносини сторін виникли за  набрання чинності зазначених норм цього Закону.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи і висновками суду і не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області  відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 жовтня  2009  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: