Справа 22ц-20922/10 Головуючий у І інстанції
Категорія – 57 ( 1 ) Кулігіна Т.Д.
Доповідач Барильська А.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ляховської І.Є.,
суддів – Барильської А.П.,Карнаух В.В.
при секретарі – Бадалян Н.О.,
за участю : представника відповідача – Ладняка Олександра Анатолійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ ) та просив зобов’язати УПФУ здійснити перерахунок пенсії у відповідності з вимогами п.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у відповідних розмірах. Зобов’язати УПФУ здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.50 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідних розмірах. Стягнути з відповідача недоплачені кошти. В обґрунтування позову зазначає, що він є інвалідом 2 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, має право на пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та на додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за шкоду здоров’ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, відповідач відмовляється виплачувати позивачу пенсію в повному обсязі.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2010 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 в частині позовних вимог про перерахунок судом та стягнення суми заборгованості по пенсії, закрито.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2010 року позовні вимоги задоволені частково.
Зобов’язано УПФУ провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 різницю пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 8 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, за період с 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов’язано УПФУ провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 різницю пенсії відповідно до вимог ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період с 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року , в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком.
В апеляційній скарзі УПФУ просить постанову суду скасувати, та ухвалити нову, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволені позовних вимог, оскільки суд дійшов невірного висновку про те, що розмір пенсії позивачу необхідно визначати виходячи з мінімального розміру пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; суд не взяв до уваги, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 24.10.1996 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи. Інвалідність пов’язана з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС .
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 50 Закону, в редакції від 06.06.1996, інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього ж Закону, в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів 2 групи щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету», Постанова Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підлягають застосуванню, оскільки згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно- правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначених вище Постанов Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Безпідставні також посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно яких, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щорічної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Доводи апеляційної скарги стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в суді першої інстанції не заявляв, як підставу відмови в позові, пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу - відхилити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: