Справа 22ц-20865/10 Головуючий у І інстанції
Категорія – 26 ( І ) Коноваленко М.І.
Доповідач Барильська А.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ляховської І.Є.,
суддів – Барильської А.П.,Карнаух В.В.
при секретарі – Бадалян Н.О.
за участю : представника позивача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»(надалі ВАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із професійним захворюванням та просив стягнути з відповідача на його користь 120 000 грн.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року до участі у справі у якості третьої особи залучено Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі –відділення Фонду).
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 січня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_3 18 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Суд при ухваленні рішення помилково застосував положення ст. 237-1 КЗпП України, оскільки відносини, які виникають із страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, що спричинили втрату працездатності, регулюються окремим спеціальним Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; не взяв до уваги, що оскільки ОСОБА_3 є застрахованою особою, то обов’язок по відшкодуванню шкоди покладається на Фонд соціального страхування, тобто ВАТ «Суха Балка» не може бути належним відповідачем по справі; безпідставно встановив, що саме з вини відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду; не зазначив, якими саме діями чи бездіяльністю відповідача ОСОБА_3 завдано моральну шкоду, коли і за яких обставин були вчинені зазначені дії і яким нормам вони суперечать; суд не врахував, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та не з’ясував причину пропуску позивачем тримісячного строку передбаченого для звернення до суду з позовом.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 тривалий час, з 1977 року, працював підземним прохідником на шахті ім. «Фрунзе» ВАТ «Суха Балка» у шкідливих умовах праці.
Висновком МСЕК від 29.05.2006 року позивачу встановлено 50 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності, при черговому обстежені 21.05.2009 року розмір втрати професійної працездатності залишився незмінний – 50% та 3 група інвалідності
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на час встановлення позивачу 50% втрати професійної працездатності, він перебував у трудових відносинах з ВАТ «Суха Балка»; саме відповідач винен у виникненні у нього професійного захворювання.
Як вбачається з Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 37 від 23 травня 2006 року (а.с.10-11), причиною профзахворювання позивача є робота протягом 19 років 3 місяців в умовах важкої фізичної праці, підвищеного рівня загальної та локальної вібрації та несприятливого мікроклімату.
Згідно п.19 зазначеного Акту, винними в порушенні законодавства про охорону праці є керівництво шахти ім. «Фрунзе», шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка».
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Доводи відповідача про те, що суд невірно застосував до даних правовідносин положення ст. 237-1 КЗпП України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки втрата професійної працездатності ОСОБА_3 була встановлена з 29.05.2006 року.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв’язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та недоведеності вини відповідачів у цьому є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Доводи відповідача про пропуск ОСОБА_3 тримісячного строку для звернення до суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було враховано роз’яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин справи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: