АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-20370/2010 Головуючий в суді першої
Категорія № 26 (1) інстанції – Грищенко Н.М.
Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є.,
суддів - БАРИЛЬСЬКОЇ А.П., КАРНАУХ В.В.,
при секретарі – Бондаренко І.В.,
за участю – представника відповідача Мордвінкіна Сергія В’ячеславовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – ВАТ «КЗРК»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі – Відділення Фонду) та просив поновити йому строк для звернення до суду і стягнути з відповідачів по 125000 грн. моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності у зв’язку із професійним захворюванням.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 серпня 2009 року за заявою представника позивача позовні вимоги ОСОБА_3 до Відділення Фонду про стягнення моральної шкоди в розмірі 125000 грн. залишені без розгляду.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 серпня 2009 року позов задоволено частково, ОСОБА_3 поновлено пропущений строк для звернення до суду та з ВАТ «КЗРК» на його користь стягнуто 30000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість. Зокрема, на його думку, суд безпідставно залучив його до участі у справі в якості відповідача, помилково до спірних правовідносин застосував норми ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України і ст. 1167 ЦК України та залишив поза увагою положення підпункту 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1рп/2004, яким передбачено, що відшкодування моральної шкоди не застосовується до осіб, які підлягають обов’язковому соціальному страхуванню. Крім того, судом при ухваленні рішення не взято до уваги, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, а також не застосовано тримісячний строк позовної давності.
В своїх запереченнях представник позивача ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним і обґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 1985 року працював на різних посадах на шахті «Октябрська» РУ ім. Комінтерну ВО Кривбасруда, правонаступником якого є ВАТ «КЗРК».
В лютому 2007 року рішенням Українського науково-дослідного інституту промислової медицини йому було встановлено професійні захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу, де формівного артрозу ліктьових і колінних суглобів та трофічних порушень на кістях; хронічний бронхіт.
Згідно п. 17 акту розслідування професійного захворювання № 2 від 26 лютого 2007 року причиною професійного захворювання є тривалий час роботи в умовах важкої праці, запиленості повітря робочої зони, що перевищувала параметри ГДК, та несприятливого мікроклімату, винним у профзахворюваннях позивача визнано керівництво шахти «Октябрська» РУ ім. Комінтерну ВО Кривбасруда, шахти «Октябрська» ВАТ «Кривбасзалізрудком», яке не забезпечило безпечні умови праці.
Висновком МСЕК від 16 квітня 2007 року ОСОБА_3 первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності (з яких 40 % по радикулопатії і 10 % по бронхіту) та визнано його інвалідом 3 групи. При наступному переогляді 01 травня 2008 року рівень втрати професійної працездатності та група інвалідності не змінились.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обов’язку відповідача по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Враховуючи те, що на час виникнення у ОСОБА_3 права на відшкодування моральної шкоди - 16 квітня 2007 року - зазначені положення ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», котрі передбачали відшкодування моральної шкоди, не діяли, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на підприємство, з вини якого заподіяно моральну шкоду.
Тому доводи відповідача про те, що моральна шкода повинна відшкодовуватися Відділенням Фонду, не можуть бути взяті до уваги.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_3 у зв'язку з його професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні та підтверджений наданими позивачем доказами.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом враховано роз’яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин справи.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності безпідставні, оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв’язку з чим підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст. 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В АЛ И Л А :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух