АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Сороки Л.А., Копаничук С.Г.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
За участю представника відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки, за апеляційною скаргою представників в інтересах ОСОБА_3 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 лютого 2010 року, ухвалене по даній справі, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2008 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення порядку користування земельної ділянкою. В ході розгляду справи позивачка змінила свої вимоги і поставила питання про поділ земельної ділянки.
Мотивуючи свої позовні вимоги вона посилалась на те, що вона та відповідачка, згідно свідоцтв про спадщину є співвласниками ідеальних часток земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1.
Як вона, так і відповідачка є власниками Ѕ частини цієї земельної ділянки, але відповідачка не визнає її прав і тому вона звернулась в суд з позовом в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просила визнати право власності і провести реальний поділ спірної земельної ділянки відповідно до першого варіанту, визначеного судовою експертизою.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволенні. Визнано за позивачкою та відповідачкою за кожною із них, право власності на 620 кв.м. спірної земельної ділянки і проведено її розподіл.
З таким рішенням не погодилась ОСОБА_3 і в її інтересах представниками подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення, скасування ухвали цього ж суду від 27 листопада 2009 року, якою відмовлено ОСОБА_3 в прийнятті зустрічного позову до ОСОБА_2 та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та задоволення її зустрічних позовних вимог.
Окрім цього, в апеляційній скарзі ставиться питання про вирішення відводу судді Шепелю К.А.
Колегія суддів заслухавши доповідача, відповідачку та її представника, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність оскаржуваного рішення, прийшла до наступного висновку.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не може залишатись в законній силі, оскільки воно ухвалене з порушенням норм процесуального права, яке є обо"язковим для скасування рішення.
В апеляційній скарзі не знайшли свого відображення всі порушення, які тягнуть за собою скасування рішення, однак виходячи із положень ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Як позивачка так і відповідачка успадкувала спірну земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 Згідно державного акта на право приватної власності на землю розмір земельної ділянки, що перебувала у її власності становив 0,1229 га.(а.с.5)
Виходячи із такого розміру їм були видані свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.6, 7).
З рішення вбачається, що суд першої інстанції визнав за позивачкою та відповідачкою право власності на земельні ділянки більшого розміру, тобто визнав за ними право на частину земельної ділянки, якої вони не успадковували. Не з’ясувавши питання, кому належать ці надлишки землі, суд в порушення вимог п. 4 ст. 311 ЦПК України вирішив питання про права власника земельної ділянки у його відсутність.
Одним із доводів апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_5 з тих підстав, що такий позов можна подати до або під час попереднього розгляду справи. Цей довод заслуговує на увагу, через порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, яке відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України тягне за собою скасування рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 звернулась в ході розгляду справи по суті з зустрічним позовом до ОСОБА_7 про скасування державного акту про право приватної власності на землю, встановлення цільового призначення земельної ділянки та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, однак суд першої інстанції своєю ухвалою від 27 листопада 2009 року відмовив у прийняті цього позову.
Відмовляючи у прийняті зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов може бути поданим до або під час попереднього судового засідання.
Однак з такими висновками погодитись не можна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, яка визначає засади здійснення судочинства за рівності процесуальних прав і обов’язків сторін, суд мав би керуватись положеннями цієї норми, яка узгоджується з конституційними положеннями, закріпленими в ст. 129 Конституції України.
За наявності колізії норм закону суд мав діяти відповідно до імперативної норми, що міститься в ч. 8 ст. 8 ЦПК України, яка забороняє відмову в розгляді справи з мотиві суперечливості законодавства.
Отже відмова в прийнятті зустрічного позову за наведених обставин суперечить діючому законодавству.
За наведених обставин рішення суду першої інстанції не може залишатись в законній силі.
Керуючись ст.ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 310, п.4 ч.1 ст. 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представників в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 лютого 2010 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки - скасувати.
Справу направити до того ж суду для розгляду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-суддя:
Судді:
З оригіналом вірно: