Справа № 2а-354/10 р.
У Х В А Л А
Про закриття провадження
02 червня 2010 року Кілійський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Тюміна О.Г. ,
при секретарі Нанэвый А.В. ,
за участю : позивача ОСОБА_1, представника Татару Д.Є , представника відповідача ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4, представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія справу в порядку адміністративного судочинства за позовною заявою
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради
треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_4,
про скасування рішення Кілі1ської міської ради № 213-У-12 від 25.01.2007 року про передачу земельних ділянок для обслуговування жилих будинків, господарчих будівель і споруд.
В С Т А Н О В И В
Позивач звернулась до Кілійського районного суду з адміністративним позовом про скасування рішення Кілійської міської ради № 213-У-12 від 25.01.2007 року про передачу земельних ділянок для обслуговування жилих будинків, господарчих будівель і споруд в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_4 земельної ділянки площею 975 кв.м. розташованої в АДРЕСА_1.
Позивач та представник , підтримуючи позов , пояснюють , що рішенням Кілійської міської ради № 34-У-3 від 30.06.2006 року позивачу виділена у власність земельна ділянка для будівництва жилого будинку та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 загальною площею 1170 кв. м. у т.ч. 1000 кв.м. – для будівництва будинку та 170 кв.м. для ведення ОСГ та надана згода на складання відповідної технічної документації . Але частина цієї ділянки зайнята господарчими будівлями побудованими з боку ділянки № 23 , яка належить третім особам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Представник пояснює також , що позивач знесла старі будівлі та споруди, розташовані на ділянці № 25 , але будівлі третіх осіб, які займають приблизно 300 кв.м. перешкоджають їй користуватися належною їй ділянкою, тому вважає, що зазначене рішення міської ради про передання земельної ділянки ОСОБА_4 є незаконним та порушує права позивача..
Представник відповідача – Кілійської міської ради з позовом не згоден, вважає що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом спору є спір про право власності на земельну ділянку.
Треті особи з позовом не згодні , пояснюють, що житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 разом з всіма господарчими будівлями вони придбали за нотаріально посвідченим договором купівлі – продажу. До складу придбаної домобудівні входили і господарчі будівлі , які за твердженням позивача розташовані на його земельній ділянці, та які були узаконені рішенням Кілійської міської ради.
Заслухавши пояснення сторін , дослідивши надані докази та розглянувши справу в межах позовних вимог судом встановлено наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Згідно матеріалів технічної інвентаризації АДРЕСА_1 станом на 23.11.2003 року , на земельній ділянці (за документами – 600 кв. м. , фактично – 975 кв.м.) самовільно збудовано літ. «Д» - сарай , «Е»- сарай , «Ж»- навіс. На плані є примітка про узаконення самовільних будівель рішенням виконкому Кілійської міської ради № 258 від 29.12.2003 року.
Рішенням виконкому Кілійської міської ради № 258 від 29.12.2003 року оформлено право власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на самовільно збудовані господарчі споруди по АДРЕСА_1, в тому числі літ. «Д»-сарай, літ. «Е»-сарай, літ. «Е» - навіс , які за твердженням позивача розташовані на його земельній ділянці.
Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 29.12.2004 року , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 придбали житловий будинок по АДРЕСА_1 з надвірними спорудами ,який складається з житлової будівлі літ. «А», з надвірними господарчими спорудами літ. «Б» - кухня, «В»- сарай, «Г» - гараж,»Д» - сарай, «Ж» - навіс, «З» - вбиральня, 1-7 – надвірні споруди , розташовані на земельній ділянці розміром 600 кв.м.
Рішенням Кілійської міської ради № 33-У-3 від 30.06.2006 року припинено право користування земельною ділянкою площею 1170 кв. м. по АДРЕСА_2 громадянки ОСОБА_9 в зв’язку з руйнуванням будинку згідно наданої заяви.
Рішенням № 34-У-3 від 30.06.2006 року ОСОБА_1 надано згоду на складання технічної документації на земельну ділянку для будівництва жилого будинку та ведення особистого селянського господарства загальною площею 1170 м.кв. у т.ч. 1000 кв.м. – для будівництва будинку, 170 кв.м. – для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 в м. Кілія.
Рішенням Кілійської міської ради № 213-У-12 від 25.01.2007 року передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 975 кв.м., яка фактично використовувалась попередніми власниками будинку з 2003 року , коли були узаконені самовільно збудовані господарчі будівлі , розташовані на спірній частині земельної ділянки.
Право ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на отримання у власність ділянки , на якій розташовані належні їм на праві власності , яке набуто ними в результаті укладення нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу житлового будинку з господарчими будівлями та надвірними спорудами , не суперечить положенням ч.3 ст. 376 ЦК України, відповідно до якої за особою , яка здійснила самочинне будівництво , може бути визнане право не нерухоме майно за умови надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно.
Таким чином , в судовому засіданні встановлено , що позивач не є ані власником ані користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2 в м. Кілія , оскільки рішення Кілійської міської ради від 30.06.2006 року № 34-У-3 не є правовстановлюючим документом , а тільки надає згоду на складання технічної документації на відвід цієї земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 ч.1 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа , що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації .
Відповідно до ч.3 ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) , одержання документа , що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення , дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
В судовому засіданні встановлено, що спірним рішенням Кілі1ської міської ради № 213-У-12 від 25.01.2007 року передано ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд.
Отже предметом спору у справі є право власності на земельну ділянку.
Виходячи з вищевикладеного даний позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав , свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів влади.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 ЦПК України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з роз’ясненням позивачеві права на звернення до суду в порядку цивільно-процесуального судочинства.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 2, 17 , 157 КАС України ,суд
УХВАЛИВ
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_4, про скасування рішення Кілі1ської міської ради № 213-У-12 від 25.01.2007 року про передачу земельної ділянку в приватну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_4 для обслуговування жилого будинку , господарчих будівель і споруд закрити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Г.Тюмін