Справа №  2-1139/2010  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  31 травня 2010 року   Вознесенський міськрайонний суд  Миколаївської області  в  складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання  - Бінько М.А.,  

розглянувши  в відкритому судовому  засіданні  в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу  за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Універсальна біржа «Південь», про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна та визнання права власності на нього   ,  -  

  в с т а н о в и в  :  

  15.04.2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  відповідача ОСОБА_2 про  визнання дійсним договору купівлі – продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та визнання права власності на нього.  

Вказаний договір  зареєстрований  30.06.2000 року під № 86 Вознесенською філією Універсальної біржі «Південь»,  відповідно до якого позивачка є покупцем  зазначеного будинку.  

Умови договору сторонами повністю виконані, договір зареєстрований  в Бюро технічної інвентаризації, і лише в лютому 2010 року позивачка дізналася, що  договір потребує нотаріальної форми  посвідчення.  Але, відповідач  не бажає звертатися до державної нотаріальної контори.  

Посилаючись на вимоги ст. ст. 657, 220 ч.2 ЦК України, позивачка просила  задовольнити  позовні вимоги.  

В судове засідання позивачка не з’явилася. Надіслала на адресу суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове  засідання не з'явився. Згідно заяви, що  надійшла на адресу суду, просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог  ОСОБА_1  

Представник третьої особи, яка     не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору:     Універсальної  біржі «Південь» - в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду невідомі, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.  

Треті особи, які     не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4 – в судове засідання     не з'явилися. В заявах на адресу суду також просили розглянути справу за їх відсутності. Не заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1  

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд прийшов до наступного.  

Судом  встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1, як покупцем, та відповідачем ОСОБА_2,  як  продавцем, 30.06.2000 року за № 86 був укладений письмовий  договір купівлі - продажу вище зазначеного будинку, який зареєстрований Вознесенською філією Універсальної біржі «Південь».  

Проте,  в порушення вимог ст.227 ЦК Української РСР від 18 липня 1963 року, що діяв на час укладення угоди,  оформлення  вищевказаного договору  купівлі - продажу  нерухомого майна  в нотаріальному порядку не відбулося.      

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до правовідносин, які продовжують  існувати застосовуються норми  нового ЦК України.  

Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого  нерухомого майна  укладається  у письмовій формі і підлягає  нотаріальному посвідченню та  державній реєстрації. У разі недодержання  сторонами вимоги закону  про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст. 220 ЦК України).  

Але, ч.2 ст.220 ЦК України, передбачено, що якщо сторони  домовилися щодо  усіх істотних умов  договору, що підтверджується  письмовими доказами, і відбулося  повне або часткове  виконання  договору, але  одна з сторін  ухилилася від його нотаріального  посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.  

Рішення  про визнання  договору дійсним може бути прийняте судом на вимогу  добросовісної сторони, яка виконала повністю або частково  договір.    

Враховуючи, що  сторони  за угодою повністю  виконали  істотні умови  договору, за  яким  відповідач  передав  позивачці   у  власність   обумовлений угодою   житловий будинок, а позивачка  передала останньому визначену грошову суму (протилежного в судовому засідання не встановлено), але  в наступному нотаріальне посвідчення угоди не відбулося, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що  на підставі  ст. ст. 220, 657 ЦК України  позовні вимоги  ОСОБА_1  в частині визнання договору купівлі – продажу дійсним обґрунтовані  та підлягають задоволенню.  

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання позивачки власником спірного майна, оскільки, як вбачається з матеріалів справи право власності щодо будинку  АДРЕСА_1  придбаного позивачкою на біржі, вже зареєстровано за нею уповноваженим на це органом – КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації»,  тоді як  доказів, що воно не визнається або оспорюється іншою особою в судовому засіданні не добуто.  

У відповідності  зі ст.  88 ЦПК України  судовий збір сплачено  при подачі  позову.  

Керуючись ст. ст. 10,11, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -  

  В И Р І Ш И В:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Універсальна біржа «Південь», про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна та визнання права власності на нього   -     задовольнити частково.  

Визнати  ДІЙСНИМ  договір  купівлі – продажу житлового будинку  АДРЕСА_1 який укладено Вознесенською філією Універсальної біржі «Південь» 30.06.2000 року за № 86 між покупцем ОСОБА_1 та  продавцем ОСОБА_2.  

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Універсальна біржа «Південь», про визнання права власності на нерухоме майно –   відмовити.  

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Суддя                            Л.В.Лузан