Справа № 2а-15
за 2010 рік
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22 лютого 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в складі :
головуючого – судді Білоус Ю.Б.,
при секретарі – Крив”як О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову серії ВС № (не зазначено) від 16.11.2009р. винесеної інспектором ІДПС БДПС ДАЇ м. Львова Мавдриком А.М. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, покликаючись на те, що 12 грудня 2009 року отримав виклик у ВДВС Мостиського РУЮ для сплати штрафу за порушення правил дорожнього руху України по постанові ВС № 061380 від 16.11.2009р. виданій ВДАЇ Мостиського району про стягнення штрафу у розмірі 260 грн.
Зазначає, що постанову ВС № (не зазначено) від 16.11.2009 р. отримав у ВДВС Мостиського РУЮ і стверджує, що 16.11.2009 р. перебував у м. Львові по вул..Городоцькій, однак жодних порушень ПДР України не вчиняв. Окрім цього будь-яких документів не отримував і при розгляді адміністративної справи не був присутній.
Зазначає, що інспектор ІДПС БДПС ДАЇ м. Львова Мавдрик А.М. після зупинки автомобіля забрав посвідчення водія і тимчасовий технічний талон на транспортний засіб та пішов до свого службового автомобіля де протягом 40-а хвилин складав якісь документи, які згодом інспектор запропонував підписати, однак скаржник категорично відмовився це зробити.
Вважає, що за таких обставин немає доказів того, що ним було порушено ПДР України, а тому просить спірну постанову скасувати, а справу закрити.
Вимоги скаржником підтримано в судовому засіданні.
Інспектор ІДПС БДПС ДАЇ м. Львова Мавдрик А.М. в судове засідання не з’явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а також від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності.
Представник третьої особи – УДАЇ ГУМВСУ у Львівській області в судове засідання не з’явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а також від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за відсутності представника.
Заслухавши пояснення скаржника та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підставна та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.11.2009р. інспектором ІДПС БДПС ДАЇ м. Львова Мавдриком А.М. винесено постанову серії ВС № ( не зазначено) в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, тобто скаржника по справі, згідно з якою останній о 10год.55хв. цього ж дня, керуючи автомобілем марки "Мерседес", номерний знак НОМЕР_1, у м.Львів на вул.. Городоцькій,151 , здійснив зупинку автотранспорту у два ряди для висадки пасажирів чим допустив порушення Правил дорожнього руху України і його дії кваліфіковано за ч.1 ст.122 КУпАП.
На підставі вказаної постанови серії ВС № (не зазначено) про притягнення скаржника до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень.
Відповідно до ст..9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі cт. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до cт. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Здійснення ф іксування правопорушення за таких обставин викликає сумніви щодо його п равомірності і достовірності, що підтверджуються поясненнями скаржника, які він надав в судовому засіданні.
Відповідно до п.1.6 розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису» від працівників ДАІ вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото -, відеоматеріалів, показань свідків, тощо).
В матеріалах адміністративної справи, окрім постанови про адміністративне правопорушення, яка складення з грубим порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення відсутні будь-які інші докази того, що позивач скоїв порушення ПДР України.
Фіксування порушення інспектором ІДПС БДПС ДАЇ м. Львова Мавдриком А.М. проводилось візуально, без застосування засобів фото - чи відео - фіксації, які б підтверджували факт порушення, свідків які б вказували на те, що скаржник дійсно порушив правила дорожнього руху, також не має. Здійснення фіксування правопорушення за таких обставин викликає сумніви щодо його правомірності і достовірності, що підтверджуються поясненнями скаржника, які він надав в судовому засіданні.
За таких обставин суд вважає, що в даному випадку інспектором мав бути складений адміністративний протокол і копія вручена скаржнику та розглянуто справу у відповідності з вимогами КпАП України.
Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Окрім того, частиною 3 статті 70 КАС України визначено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а у відповідності з частиною 4 цього Кодексу обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніяким іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (суб’єкта владних повноважень, посадову особу – інспектора ДАІ), якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Інспектор ДАІ не представив суду жодних доказів правомірності винесеної ним постанови.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.. 55 Конституції України).
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Постанова ВС № ( не зазначено) по даній справі за змістом не відповідає вимогам ст..283 КУпАП, зокрема у постанові не викладені належно обставини правопорушення, у вчиненні якого визнано винуватим скаржника,не наведено достатніх та належних доказів, які б підтверджували факт вчинення скаржником адміністративного правопорушення, зазначеного у постанові.
Згідно з ст..252 КпАП України – орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на наведені обставини суд вважає, що спірна постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа – закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 6. ст..258,ст.ст. 252, 288, 293 КУпАП, ст.ст.69-71,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Постанову серії ВС № ( не зазначено) від 16 листопада 2009 року інспектора ІДПС БДПС ДАЇ м. Львова Мавдрика А.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати, а справу – закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду (м. Львів, вул. Саксаганського, 13) через Мостиський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України (20 днів), постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.Б. Білоус
Постанова набрала законної сили
«___» ______________ 20 _ р.
Суддя Ю.Б. Білоус
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.02.2010р.