У Х В А Л А

Єдиний унікальний номер справи 355/620/20

Номер провадження 22-ц/824/8573/2021

Головуючий у суді першої інстанції К.В. Коваленко

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач

05 травня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст.354-356 ЦПК України апеляційної скарги Державної казначейської служби України на рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Київської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури, -

встановив:

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 19 листопада 2020 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Київської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури. Стягнуто з Державної казначейської служби України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року задоволено частково апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури, змінено вищевказане рішення суду першої інстанції в частині розміру моральної шкоди та визначено, що на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди у розмірі 110000 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу разом із доданими до неї клопотаннями про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Вказані клопотання заявником мотивовані тим, що копію повного рішення суду першої інстанції вони отримали 24.03.2021, на підтвердження чого надали копію конверту, у якому була направлена копія оскаржуваного рішення. З приводу мотивів клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги заявник зазначив про те, що згідно правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 18 червня 2018 року по справі №804/927/17, Закон України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік випадків та суб`єктів сплати судового збору, а тому на учасника процесу без статусу юридичної особи не може покладатися обов`язок зі сплати судового збору, так як це суперечитиме вимогам вказаного Закону. Тому, оскільки у даній справі позивач не пред`являв позов безпосередньо до Казначейства, а за власним переконанням та відповідно до ст.56 Конституції України визначив відповідачем Державу Україна, що діє через Казначейство, апелянт не вважається у розумінні ст.2 Закону України «Про судовий збір» платником судового збору. Крім того, заявник у поданому клопотанні посилався на п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Так, згідно вимог ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи оскаржуваного судового рішення, його повний текст було складено судом 19.11.2020.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії супровідного листа від 25.11.2020 на адресу начальника Державної казначейської служби України було направлено копію оскаржуваного рішення (а.с.115).

Проте, згідно доданої до апеляційної скарги копії конверта, у якому на адресу заявника надійшла копія вказаного судового рішення, а також відомостей з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» убачається, що вказана поштова кореспонденція була направлена судом 18.03.2021, а вручена адресату 22.03.2021.

Згідно зробленої відмітки на конверті, у якому заявником було направлено апеляційну скаргу, остання була здана до поштового відділення 20.04.2021, тобто в межах тридцятиденного строку з дня, отримання копії оскаржуваного рішення.

Зважаючи на те, що строк на апеляційне оскарження рішення суду пропущено з поважних причин, апеляційний суд вважає за можливе його поновити та задовольняє клопотання Державної казначейської служби України про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 листопада 2020 року.

Крім того, подана апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, у доданому до апеляційної скарги клопотанні Державна казначейська служба України просить звільнити її від сплати судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання заявник посилається на те, що звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

У пункті 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Таким чином, звільнення заявника від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 ЦПК України задоволенню не підлягає, оскільки заявник є відповідачем у цій справі, а не позивачем, а тому не може бути звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з цих підстав.

При цьому, не можуть слугувати підставою для звільнення заявника від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги посилання на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 18 червня 2018 року по справі №804/927/17, оскільки такі доводи заявника є безпідставними та зводяться до неправильного розуміння правових висновків, зроблених Верховним Судом. Зокрема,у вказаній постанові Верховного Суду було зазначено, що від сплати судового збору звільненні громадські організації, які здійснюють діяльність без створення юридичної особи.

Крім того, згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості звільнення від сплати судового збору юридичних осіб.

Таким чином, Державній казначейській службі України слід сплатити судовий збір у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного Закону передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено п.п.6 п.1 ч.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2102 грн.

З поданої заявником апеляційної скарги до суду убачається, що до неї не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі за подання вказаної апеляційної скарги.

При цьому, зі змісту поданої заявником апеляційної скарги убачається, що останнім оскаржується рішення суду першої інстанції у частині задоволених судом позовних вимог позивача у розмірі стягнутої моральної шкоди в сумі 200000 грн.

Таким чином, заявнику за подання апеляційної скарги на рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 листопада 2020 року у даній справі необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3000 грн (200000 грн х 0,01 * 1,5) на рахунок Київського апеляційного суду за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за подачу апеляційної скарги (ПІП або назва установи/організації) по справі №.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, за наведених вище обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка подала апеляційну скаргу надається строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду.

Такі недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Особу, що подала скаргу слід попередити про те, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та їй повернута.

Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Задовольнити клопотання Державної казначейської служби України про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 листопада 2020 року.

Поновити Державній казначейській службі України строк на апеляційне оскарження рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 листопада 2020 року.

У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 листопада 2020 року залишити без руху.

Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У разі невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя