Справа №1-45 \ 2007р.
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі : головуючого - судді Кішковської З.А.,
при секретарі - Забаровській С.А.,
за участю прокурора - Телечкан Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, військовозобов"язаного, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого
за ст.ст. 162 ч.2, 121 ч.1 КК України, ВСТАНОВИВ:
25 листопада 2006 року приблизно о 02-00 в с Червона Зірка Снігурівського району Миколаївської області, підсудний ОСОБА_1, бувший в стані алкогольного сп"яніння, незаконно, проти волі господарів, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник до житла потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де умисно наніс потерпілій ОСОБА_2 удар кулаком в область лівого ока, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, що викликало стійку втрату працездатності не менш як на одну третину у вигляді повного субкон"юктивального розриву склери та повного гемофтальма лівого ока, які ускладнилися повною сліпотою на ліве око.
В судовому засіданні підсудний вину у скоєні злочину визнав повністю, суду пояснив, що в вечорі 24 листопада 2006 року вжив спиртне. Через стан сильного алкогольного сп"яніння з подальших подій та власних вчинків пам"ятає лише те, що намагався зайти у будинок до потерпілих, розраховуючи на продовження вживання спиртного.
Крім повного визнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину підтверджується:
-показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка підтвердила, що минулого року, восени, вночі до будинку, де мешкає з цивільним чоловіком ОСОБА_3 проник невідомий чоловік, який безпідставно вдарив її кулаком в область лівого ока, спричинивши тілесне ушкодження та як наслідок втрату зору. У незнайомці впізнала підсудного, якого раніше знала як односельця, коли той втікав з подвір"я домоволодіння, а після повертався забрати залишений ним верхній одяг - куртку.
-показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що підсудний проник до належного його сім"ї будинку вночі, вибивши у вхідних дверях кріпіжне полотно, через проєм, що утворився. Прокинувшись від шуму, з дружиною ОСОБА_2 попрямували до вхідних дверей, маючи намір вийти з будинку та звернутися за допомогою. Чув як потерпіла крикнула від болю, а після повідомила, що її хтось вдарив в око, з якого пішла кров. Його ж ОСОБА_1 наздогнав на подвір"ї, де вчинив побиття руками та ногами по різним частинам тіла. Протиправні дії підсудний припинив і втік, коли дружина стала на нього сваритися.
-показаннями свідка ОСОБА_4, пояснившої, що в ніч на 25 листопада 2006 року потерпілі зверталися до неї з приводу побиття підсудним і розповіли, що ОСОБА_1 пошкодив у їх будинку вхідні двері та проник у помешкання.
-показаннями свідка ОСОБА_5, яка підтвердила, що після другої години 25 листопада 2006 року підсудний - її син прийшов додому в стані алкогольного сп"яніння та повідомив, що вдарив потерпілу, нанісши удар рукою. Зранку підсудний був затриманий працівниками міліції по факту спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2
-протоколом усної заяви потерпілої ( датованої 25.11.2006 року) про вчинення щодо неї злочинних та насильницьких дій з боку підсудного внаслідок незаконного проникнення до житлового будинку та спричинення тілесних ушкоджень (а.с.2).
-протоколом огляду місця події (а.с.3-4), проведеного 25 листопада 2006 року і яким виявлено пошкодження вхідних дверей житлового будинку домоволодіння потерпілих виламуванням фільонки дверного полотна.
-протоколом медичного огляду (а.с.9) від 25.11.2006 року, проведеного о 13-35, за висновком якого у ОСОБА_1 встановлено гостру алкогольну інтоксикацію.
-висновоком комісійної (комплексної) судово-медичної експертизи №11-к (а.с.139-141), за яким потерпілій ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді повного субкон"юктивального розриву склери лівого ока та повного гемофтальма лівого ока, які ускладнилися повною сліпотою на ліве
око і могли утворитися від дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею ( не виключно від удару кулаком), та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що викликали стійку втрату працездатності не менш як на одну третину.
Дослідивши докази, суд кваліфікує дії підсудного за ст.ст.162 чі., 121 ч.1 КК України як незаконне проникнення до житла та умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, що спричинило розлад здоров"я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину. Суд вважає, що обвинувачення за кваліфікуючою ознакою - проникнення з застосуванням насильства (за ч.2 ст.162 КК України) не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства. Так, потерпілі стверджували , що при проникненні підсудним до помешкання опору вказаним діям не чинили. Удар потерпілій було нанесено ним вже під час перебування у помешканні, а побої ОСОБА_3 нанесено на подвір"ї домоволодіння при його залишенні. Таким чином, застосування насильства не було пов"язано з проникненням до помешкання потерпілих. Такі показання співпадають з початковими поясненнями та з даними протоколів допиту у якості потерпілих, які були досліджені судом. У суду не має підстав для неприйняття наведених свідчень, враховуючи і пояснення потерпілих про те, що вони не могли чинити опору підсудному, зважаючи на свій вік, фізичний стан та острах, а їхні показання у протоколах допиту від 05.12.2006 року - ОСОБА_2 (а.с.41-42) та від 27.11.2006 року ОСОБА_3 (а.с.22) викладено невірно.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, обставини справи, дані про особу підсудного, який за місцем проживання характеризується посередньо, а також враховує думку потерпілих щодо міри покарання, пом»якшуючу вину обставину - щире каяття, обтяжуючі вину обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння та щодо людей похилого віку.
На підставі викладеного, суд приходить висновку про можливість виправлення підсудного з ізоляцією від суспільства, тому призначає покарання пов"язане з позбавленням волі за санкцією статті обвинувачення.
Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, знайшов своє підтвердження та підлягає задоволенню у заявленому розмірі на підставі ст.1206 ЦК України. Позовні вимоги потерпілої про відшкодування завданої моральної шкоди внаслідок перенесення фізичного болю, психологічних страждань, суд також вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у заявленому розмірі, зважаючи на визнання розміру заявленого стягнення підсудним. Спір вирішено на підставі ст. 1167 ЦК України.
Керуючись ст.323,324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст.ст.162 ч.1, 121 ч.1 КК України та призначити покарання:
за ст. 162 ч. 1 КК України у вигляді у вигляді обмеження волі строком на два роки.
за ст. 121 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п"ять років.
У відповідності до ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п"ять років.
На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупність злочинів ( ч.1 ст. 162, ч.1 ст. 121 та ч.З ст. 185 КК України ( вирок від 14 грудня 2006 року) шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Миколаївської міської державної адміністрації ( р\рахунок 35422004001411, код банку 23626067 Управління Миколаївського міського державного казначейства, МФО 826013, ОКПО 05483291 ) витрати лікувального закладу на лікування потерпілої від злочину - 673грн.05коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування завданої моральної шкоди -15000грн..
Міру запобіжного заходу засудженому залишити попередню - тримання під вартою. Міру покарання засудженому рахувати з 25 листопада 2006 року, зарахувавши строк перебування під вартою з 07 по 09 жовтня 2006 року.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення, засудженим з моменту вручення копії вироку.