Справа №1-1 \ 2007р.

В ИРОК ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

23 січня 2007 року Снігурівський районний суд  Миколаївської області

в складі : головуючого     -     судді Кішковської З.А.,

при секретарі    -                              Забаровській С.А.,

за участю прокурора    -           Коновалова В.О., Гопей А.В.,

адвоката    -              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, військовозобов"язаного, з середньою освітою, не жонатого, не працюючого, раніше не судимого :

1.18 квітня 1997 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.140 ч.З КК України до трьох років позбавлення волі з застосуванням ст.46-1 КК України - відстрочка виконання вироку на два роки;

2.31 липня 1998 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.ст.81ч.3,140ч.2,42,43 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Звільнився 27 березня 2002 року по відбуттю терміну покарання;

3.17 лютого 2003 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.З КК України до чотирьох років позбавлення волі. Звільнився 13 червня 2006 року умовно - достроково на 03 місяці 29 днів згідно постанови Казанківського районного суду Миколаївської області від 02 червня 2006 року,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця смт Метростроївськ Веневського району Тульської області, українця, громадянина України, не військовозобов"язаного, з середньо - спеціальною освітою, не жонатого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_2 раніше не судимого : 1.04 травня 1995 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст.142 ч.2 КК України до шести років позбавлення волі. Звільнився 09 червня 2000 року з застосуванням Закону України "Про амністію";

2.14 грудня 2000 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст. 122 ч.1 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі. Звільнився 24 березня 2003 року по відбуттю терміну покарання

за ст.186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2006 року близько 03-00 години в м. Снігурівка Миколаївської області на вулиці Леніна біля багатоквартирного будинку №77 підсудні, які були в стані алкогольного сп"яніння, реалізуючи злочинний намір на заволодіння особистим майном ОСОБА_4, діючи спільно та за попередньою змовою між собою, застосували щодо потерпілого шляхом нанесення ударів в область обличчя та тулуба насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров"я, спричинивши легкі тілесні ушкодження, після чого відкрито викрали велосипед марки "Україна" вартістю 150грн., яким розпорядилися на власний розсуд.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєні злочину не визнав та пояснив, що після півночі 04 жовтня 2006 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, йшли після відпочинку по домівкам. Перебували в стані алкогольного сп"яніння. За потреби відстав від вказаних осіб на вул. Бульварній. За три-чотири хвилини по тому, вийшовши на вулицю Леніна, побачив ОСОБА_3, який про щось сварився з незнайомцем, що сидів на землі поруч з тротуаром. За п"ять - шість метрів від місця події лежав велосипед, який він (підсудний) підняв та поїхав на ньому в напрямку площі, обігнавши по дорозі ОСОБА_5. Після повернув до місця, де був потерпілий, який став вимагати повернення велосипеда. Останнього впізнав як раніше знайомого ОСОБА_4, пообіцяв повернути велосипед після поїздки за місцем проживання, бо мав на меті позичити у матері гроші на продовження розпивання спиртного. Розраховував на те, що потерпілий його дочекається. Постільки матері вдома не було, залишив велосипед у квартирі і пішов її шукати по знайомим. По дорозі побачив біля будинку, в якому проживав ОСОБА_5, працівників міліції, які затримали останнього та ОСОБА_3. Повернувся додому, взяв

велосипед, поїхав на місце події, однак потерпілого не знайшов. Велосипед повернув за власної волі. Тоді ж дізнався, що ОСОБА_3 до ОСОБА_4 було застосовано фізичну силу.

Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину не визнав, показав, що дійсно після другої години 04 жовтня 2006 року в стані алкогольного сп"яніння знаходився на вул. Леніна в м. Снігурівка, де зустрів потерпілого, який, шукаючи пляшки перевертав встановлену біля пішохідної доріжки урну сміттєзбірника. На зауваження останній не реагував, а коли взяв його попереджувально за плече, то і відштовхнув. З пересердя і зважаючи на те, що потерпілий тримав у руці пусту скляну пляшку та міг становити реальну загрозу, першим наніс ОСОБА_4 два удари рукою в обличчя та по тулубу, від чого той впав. Надалі потерпілий опору не чинив, вислуховуючи зауваження з приводу протиправної поведінки. За кілька хвилин підсудний пішов наздоганяти ОСОБА_5, який йшов попереду. Бувшого з ними ОСОБА_1, який ще до вказаних подій відлучився, не бачив. Хто і яким чином заволодів велосипедом потерпілого підсудному не відомо. Підсудний не заперечував, що вказаної дати у нього були перебинтовані ноги.

Не зважаючи на не визнання вини підсудними, їх вина в скоєні злочину підтверджується слідуючими зібраними та дослідженими в ході судового слідства доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що близько третьої години 04 жовтня 2006 року повертався за місцем проживання, проїжджав на власному велосипеді по вул. Леніна. Зупинився біля урни сміттєзбірника, не сходячи з велосипеда, перевірити чи є скляні пляшки з-під пива. На зустріч йшли підсудні. Говорили, щоб дав велосипед "прокататися". Відповів, що у транспорті має потребу сам і продовжив рух. ОСОБА_3 наздогнав та вдарив ззаду рукою, внаслідок чого впав разом з велосипедом. Потім підійшов ще один чоловік і побиття продовжили вдвох, наносячи удари ногами по різним частинам тіла. Залишивши його, підсудні направилися в бік площі, один з них, як потім впізнав -ОСОБА_1 поїхав на велосипеді. На повернення майна заявив вимоги, які підсудними були залишені без уваги, тому звернувся до районного відділку міліції з заявою про викрадення майна. ОСОБА_3 впізнав по перебинтованим ногам, ОСОБА_1, коли той повертався до нього на велосипеді.

-показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що коли з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поверталися по домівках по вул. Леніна йшов попереду близько за 7-10м. Почувши шум та крики незнайомця стосовно повернення велосипеда, озирнувся і побачив, що підсудні стояли біля якогось чоловіка. Трохи згодом ОСОБА_1 обігнав його на велосипеді, ОСОБА_3 наздогнав пішки.

-показаннями свідка ОСОБА_6, яка підтвердила, що підсудний ОСОБА_1 в ніч на 04 жовтня 2006 року приходив до квартири, де вони мешкають, однак ні з якими проханнями до неї не звертався.

-показаннями свідка ОСОБА_7, дослідженими судом, про те, що після відвідин вночі 04.10.2006 року потерпілий - його батько повертався за місцем проживання на велосипеді. Через день, під час зустрічі потерпілий розповідав, що по дорозі підсудні силою відібрали у нього велосипед, який до ранку знайшли та повернули працівники міліції.

-показаннями свідка ОСОБА_8, дослідженими судом, яка показала, що 03 жовтня 2006 року, поїхавши на велосипеді з дому, потерпілий - її чоловік повернувся лише ранком наступного дня і повідомив, що в нього шляхом грабежу було викрадено велосипед.

-заявою потерпілого ОСОБА_4, датованою 04.10.2006 року про факт відкритого викрадення належного йому велосипеда, внаслідок застосування фізичного насильства (а.с.2).

-протоколом від 04.10.2006 року огляду місця події - ділянки на вул. Леніна в м.Снігурівка біля магазину "Хозяюшка", в ході якого не встановлено перевертання урни сміттєзбірника чи розкидання сміття.

-протоколом огляду транспортного засобу - велосипеда, який було викрадено у потерпілого, при якому встановлено його належний технічний стан, що вбачається і з розписки ОСОБА_4 про отримання належного йому майна. (а.с.23-25)

-заключениям судово - медичного експерта №183, згідно якого за встановлених обставин потерпілому було спричинено тілесні ушкодження тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, у вигляді крововиливу овальної форми кругом лівого ока розміром 6x5 см, крововиливу біля правого кута рота розміром 5 х 4см та ссадини розміром 4х 4.5см в області правого зап"ястя з внутрішньої сторони, котрі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров"я.

Дослідивши докази, суд кваліфікує дії підсудних за ст.186ч.2 КК України - як відкрите викрадення чужого майна \ грабіж \, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб і повторно.

Судом не приймаються доводи підсудних та захисника на відсутність у діях перших ознак інкримінуємого злочину, постільки такі спростовуються сукупністю встановлених доказів. Даючи попередні свідчення і будучи допитаним у якості підозрюваного (а.с.10-11,55-56) підсудний ОСОБА_1 пояснював, що вони з ОСОБА_3, знаходячись разом на вул. Леніна, зустріли проїжджаючого мимо потерпілого. Він просив у останнього передачі велосипеда на тимчасове користування, на що отримав відмову. Тоді ж за відсутності будь-яких інших підстав ОСОБА_3 вдарив потерпілого, збив його з велосипеду, тим самим надавши йому змогу безперешкодно заволодіти транспортним засобом, а надалі залишити без уваги вимоги потерпілого про повернення майна. Поважних причин чи підстав зміни показань надалі підсудний не навів. Крім того, він вказує на таємне заволодіння велосипедом потерпілого з метою тимчасового використання для поїздки за місцем проживання і зичення грошей у матері. Тоді як свідок ОСОБА_6засвідчила, що в ніч на 04 жовтня 2006 року знаходилася вдома і син ОСОБА_1, заходячи вночі до квартири, з будь-якими проханнями до неї не звертався. Показання підсудного ОСОБА_3 щодо протиправної поведінки потерпілого як підстави застосування насильства, суд розцінює даними з метою ухилення від покарання. З боку потерпілого вчинення хуліганських дій по розкиданню сміття не встановлено. Знаходячись біля потерпілого, підсудний не міг не бачити, що той є особою похилого віку і не становить будь-якої загрози його життю та здоров"ю. Зважаючи на розташування місця злочину ОСОБА_3 мав фактичну можливість спостерігати розташування велосипеда та дії підсудного ОСОБА_1 на його заволодіння. Також суд зважає на те, що потерпілим протягом всього досудового слідства були дані послідовні та тотожні свідчення при допитах у якості свідка, потерпілого, при проведенні очних ставок та у суді. У суду не має підстав до не прийняття цих свідчень. Щодо вказаної потерпілим кількості нанесених йому ударів - перебільшення не співпадає з фактично встановленими даними судово - медичної експертизи, суд зважає на вік потерпілого та глибину перенесеного ним фізичного болю.

Призначаючи покарання, суд враховує на ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є тяжким злочином, обставини справи - кількість, вартість викраденого та характер дій на заволодіння майном, дані про особу підсудних, які характеризуються за місцем проживання - посередньо, неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності, вчинили злочин в стані алкогольного сп"яніння і щодо особи похилого віку, що є обтяжуючими вину обставинами. Обставин, що пом"якшують вину підсудних не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що виправлення підсудних можливо лише з ізоляцією від суспільства, тому призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції обвинувачення.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у скоєнні злочину за ст. 186 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п"ять років з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину за ст. 186 ч,2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на на п"ять років з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Міру запобіжного заходу засудженим залишити попередню - тримання під вартою.

Міру покарання рахувати засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_3. з 04 жовтня 2006 року.

На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення, засудженими з моменту вручення копії вироку.