Справа №2-1695/2006 року №2-80/2007 року

РІШЕННЯ

Іменем        України

15 березня 2007 року.   Крюківський районний суд М.Кременчука Полтавської області в складі:   судді КобзіяБ.І.,

при секретарі Сердюк Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуанні земельною ділянкою, зобов»язання не чинити перешкод у користуванні та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просив постановити рішення, яким зобов»язати відповідача не чинити йому перешкод у користуванні виділеною йому земельною ділянкою в будинковолодінні АДРЕСА_1, прибрати самовільно перенесену огорожу до меж, що зазначені у технічному паспорті та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 2000 грн.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав посилаючись на доводи, що викладені ним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що у нього із сусідом ОСОБА_1 склалися неприязливі відносини і той безпідставно звернувся до суду, так як він встановив огорожу із сітки-рабиці на тому місці, де вона і повинна знаходитися від повідно до меж їх земельних ділянок. Просив у задовільненні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приймає до уваги слідуюче.

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 03.07.1990 року належить ¼  частина будинку з господарчими спорудами по вул.Рози Люксембург в М.Кременчуці, яка розташована на земельній ділянці державного фонду площею 618 кв.м.

Відповідачу ОСОБА_2 належить інша ½  частина будинку з господарчими спорудами, яка значиться за адресою вул.Рози Люксембург  в М.Кременчуці і розташована на земельній ділянці державного фонду площею331,89 кв.м.

В червні 2006 року відповідач самовільно переніс огорожу між їхніми земельними ділянками в бік ділянки позивача.

Вважаючи, що ОСОБА_2 порушив встановлену межу земельної ділянки, позивач неодноразово звертався до нього з вимогами перенести огорожу на відповідне місце, на що отримував відмову.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № М-55-06 від 19.12.2006 року на час проведення вказаної експертизи межа між земельними ділянками ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає квартальному плану. Огорожа, що встановлена між земельними ділянками відповідачем ОСОБА_2 зміщена в бік земельної ділянки НОМЕР_1, яка знаходиться в користуванні позивача ОСОБА_1, на 0,53 м.

Таким чином , достовірно встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 самовільно було зміщено огорожу між земельними ділянками в бік ділянки ОСОБА_1 на 0,53 м., а тому вимога позивача про перенесення огорожі на дійсну межу між ділянками згідно даних технічного паспорту є обгрунтованою і підлягаючою задовільненню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, то суд визнає ці вимогами не обгрунтованими і не підлягаючими задовільненню, оскільки в їх обгрунтування позивач не надав суду ніяких доказів і вони базуються лише на його ствердженнях.

Керуючись ст.ст. 10,60,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст.373,377,391 ЦК України, ст.48 Закону України «Про власність», суд -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуанні земельною ділянкою, зобов »язання не чинити перешкод у користуванні та відшкодування моральної шкоди задовільнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні виділеною йому земельною ділянкою в будинковолодінні АДРЕСА_1 та прибрати самовільно перенесену огорожу до меж, що зазначені у технічному паспорті, змістивши її по всій довжині на 0,53 м. в бік земельної ділянки НОМЕР_1.

В задовільненні вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито в сумі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.