Головуючий у 1 інстанції – Смольняков О.О.  

Суддя-доповідач – Висоцька В.С.  

УХВАЛА  

Іменем                 України  

20 трав   ня 2010 року                                                                  справа № 22ц - 5908

Апеляційний                  суд                            Донецької                             області  

у складі:  

головуючого                      Висоцької В.С.

суддів:                            Біляєвої О.М., Осипчук О.В.

при секретарі   Шатун Л.В.

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу   судовому                 засіданні  

Управління Пенсійного фонду України в  Амвросіївському районі Донецької області

на постанову   Амвросіївського районного суду  Донецької області

від   26 серпня 2009 року

по  справі  

за позовом   ОСОБА_3    

до   Управління Пенсійного фонду України в  Амвросіївському районі  Донецької області

про   Поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни  

ВСТАНОВИВ     

Постановою Амвросіївського  районного суду  Донецької області від    26   серпня 2009 року  позов ОСОБА_3   задоволено.

            Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в  Амвросіївському районі Донецької області здійснити   ОСОБА_3    нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 20 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.  

Відповідач зазначив, що суд не врахував, що  Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.6 викладена в такій редакції : «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно – правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Рішенням  Конституційного  Суду України від 22 травня 2008 року або іншим нормативно - правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 1 січня 2008 року.

Вважають, що саме для врегулювання ситуації, 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України  була прийнята постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» і відповідно до  цієї постанови  сплачувалася соціальна допомога позивачу.  

Крім того, суд не вірно застосував ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо   мінімальний розмір пенсії.

Особи, які беруть участь у справі за викликом до суду не прибули, відповідач надіслав клопотання з проханням розглядати справу в їх відсутність.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що управління  Пенсійного фонду України в  Амвросіївському районі Донецької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування ( за той  період часу, коли дія  цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.

Зазначений висновок відповідає вимогам закону та наданим доказам по справі.

З обставин справи вбачається, що    ОСОБА_3   відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується копією паспорта (а.с.3,5).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладена у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» визнано неконституційним.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Суд першої інстанції прийшов  до вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення  Конституційним Судом України бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в  Амвросіївському районі  є протиправною.

Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму  реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.

Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розмірі мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою  ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум складає: з 01.01.2008 року – 470 грн., з 01.04.2008 року -  481грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей  війни ”, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог саме  з 22.07.2008 року по 30.12.2008 року.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.  

Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Доводи апеляційної скарги, що  виплата проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року  №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть бути прийняті до уваги.

За конституційними нормами, виходячи з  пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином  доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення  суду не вбачається.

      Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,314,315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами» апеляційний  суд, -

УХВАЛИВ:  

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області відхилити.  

 Постанову  Амвросіївського районного суду  Донецької області від 26 серпня 2009 року  залишити без змін.

                Ухвала суду апеляційної інстанції  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України   протягом двох  місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

  Головуючий                                                                                    В.С.ВИСОЦЬКА  

    Судді                                                                                              О.М.БІЛЯЄВА  

    О.В.ОСИПЧУК