Справа № 2а-400

2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

      29.04.2010 року                                               м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Якубіної В.Б., при секретарі Тарадюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду  України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання незаконною бездіяльність та вчинення певних дій відповідачем, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2010 р. ОСОБА_1. звернулася  до суду з позовом до управління  Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, просить визнати бездіяльність відповідача незаконною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а також здійснити нарахування та виплату за 2006 р. по 2008 р. у розмірі 3891 грн. 90 коп. недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.

У судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, просить суд зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 2006 р. по теперішній час , з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов`язати сплатити недоплачену суму за вищезазначений строк. А також, поновити строк позовної давності за даним позовом, як пропущений з поважної причини.

            Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також письмові заперечення, тому суд, відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

      Розглянувши матеріали справи, оголосивши заперечення представника відповідача, та дослідивши інші докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року  та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»                                       № 2195-ІV від 18 листопада 2004 р., та має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01.01.2006 р.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 30% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., № 1058- ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадян та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Стосовно позовних  вимог по виплатам за 2007 рік  суд виходить  з наступного.

Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 30% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  № 2195-ІV  від 18.11.2004 р.  

Підпунктом  2 п.  41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Стосовно позовних вимог по виплатам за 2008 рік суд виходить з наступного. 

             Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.

Статтею 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн.

Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову, зокрема, з підстави пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, ОСОБА_1. дізналася про порядок  перерахування їй пенсії з врахуванням щомісячної державної соціальної допомоги з листа управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя від 30.12.2009 р. , яким надана відповідь на її звернення, та роз`яснено її  право у разі незгоди з рішенням відповідача звернутися до органів Пенсійного фонду вищого рівня або до суду.

При цьому суд, зазначає, що, оскільки законом не встановлено інше, суд за внутрішнім переконанням оцінює причини пропущення строку звернення до суду за кожною з заявлених позовних вимог, і дійшовши висновку, що певні причини пропущення строку звернення до суду не є поважними, може відмовити у задоволенні частини позовних вимог або позову в цілому.

З огляду на вищезазначене,  суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 11.01.2009 р.  у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Стосовно позовних вимог по виплатам за 2009 рік  суд виходить  з наступного.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як «дитині війни» з 11.01.2009 р. по 29.04.2010 р.,  оскільки зміст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2009 році не змінювався та розмір підвищення не коригувався, та зобов’язати  відповідача провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно із вимогами  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни».

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження па підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління.

 Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

За таких обставин,  відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, що стало причиною звернення позивача до суду, тому відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 11.01.2009 р. по 29.04.2010 р.

Відповідно до п.1 п.3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем присуджуються відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 8, 9, 17, 69, 99, 100, 104, 110, 117-118, 158-163 КАС України, суд,-

                                    П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

    Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду  України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо невиплати в встановленому розмірі державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни з 11.01.2009 р. по 29.04.2010 р. відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, встановленого законом.

    Зобов’язати Управління пенсійного фонду  України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування та провести відповідні виплати підвищення до пенсії   ОСОБА_1,  відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, за період з 11.01.2009 р. по 29.04.2010 р. включно, з врахуванням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 в ідмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржене до  Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                              В.Б. Якубіна