Справа № 2-2087/2006 р.

 №  2-183/2007 р.

ЗАОЧНЕ        РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

19 березня 2007 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді  - ДЕМИДЕНКА І.О.,

при секретарі - Скічко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1  звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти за не виконання основного зобов'язання в сумі 246 597 грн., збитки від інфляції 21 207,34грн. та 3% річних в сумі 7 077,33грн. та судові витрати і витрати на  послуг за правову допомогу.

Позивач обґрунтовував своїм позовні вимоги тим, що ним та відповідачем було укладено договір позики у письмовій формі на суму 246597,00грн. строком до 01.11.2005р., що підтверджується виданою позивачеві письмовою розпискою від 29.08.2005р. Крім того, відповідач має прострочення виконання зобов'язання 350 календарних днів за період з 01.11.05р. по 16.10. 06р., а тому вимога про стягнення 3% річних складає 7 077,33грн., а також борг з урахуванням індексу інфляції складає 21 207,34грн. Таким чином, загальний розмір позовних вимог складає 274 881,67грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2  та його представник до судового засідання не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені. Згідно поданого раніше відповідачем заперечення на позов ОСОБА_1, останній зазначив, що договір позики укладений між ОСОБА_1 та ним був складений під впливом оману, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, тому на підставі ст. 230, 232 ЦК України цей договір є недійсним.

Третя особа - ОСОБА_3  до судовог'о засідання не з"явилася, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка - ОСОБА_4, який являється працівником ТОВ" Бодекс - Україна", суду пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_2 прохав у ОСОБА_1 позичити гроші для сім"ї, але  при передачі грошей він не був присутній.

Суд вислухавши пояснення представника позивача та позивача, свідка, дослідивши обставини і матеріали справи, пред'явлені сторонами докази та надавши їм належну правову оцінку вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (тобто помилялася щодо обставин, які мають істотне значення -природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідач в своєму запереченні на позовну заяву ОСОБА_1  сам зазначив, що добровільно видав позивачеві розписку від 29.08.2005р. без будь-якого фізичного чи психологічного примусу відповідача або третіх осіб, перебуваючи у здоровому стані, цілком усвідомлюючи суть та наслідки вчинюваного ним правочину, а також усі його істотні умови, порядок і строки виконання зобов'язання. В своєму письмовому запереченні відповідач вказував на ОСОБА_5, але не повідомив його адресу та не надавав заяву про допит ОСОБА_5 в якості свідка.

Таким чином, відповідач своїми поясненнями суду спростував введення його в оману позивачем щодо обставин, які мають істотне значення вчинюваного ним правочину.

Відповідно до ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Як позивач так і відповідач у своєму запереченні пояснили, що безпосередньо спірний правочин вчинювався ними без участі третіх осіб або їх представників. Доказів того, що перед або під час укладення договору позики, окрім них, участь приймали їх представники сторонами, не надано.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Будь-який зв'язок між договором позики від 29.08.2005р. та іншими договорами, укладеними ним сторонами із АКБ «Промислово-фінансовий банк» відповідачем не доведений. Крім того, спори між юридичними особами, що витікають з укладення, зміни, розірвання та виконання договорів підсудні господарським судам.

Відповідно до ч. 2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Відповідач не тільки не довів суду, що договір позики був укладений ним із позивачем під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини, але й фактично своїми поясненнями спростував власні заперечення проти позову. Крім того, відповідач у встановленому порядку та строки не звернувся до суду, в тому числі, із зустрічним позовом про визнання спірного договору недійсним. Таким . чином, відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову.-

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79, ст. 88 ЦПК України, до судових витрат віднесені затрати на сплату судового збору, послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та послуги на правову допомогу. Таким чином, основний борг за договором позики підтверджується розпискою від 29.08.2005р., нарахування 3% річних, боргу з урахуванням індексу інфляції відповідним розрахунком та послуги на правову допомогу квитанцією.

Керуючись, ст. ст. 10,60,79,84, 88, 212 ,213, 226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 625, 1051 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти за основне зобов'язання за договором в сумі 246 597 грн., збитки від інфляції 21 207,34 грн. та 3% річних 7 077,33 грн., судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 30 грн. та послуг за правову допомогу в сумі 274 88 грн.16 коп.

Стягнути з ОСОБА_2   7 65 грн. 97 коп. судового збору на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.