справа № 2 -А-853
2010 рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.04.2010 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Колтун В.А.,
при секретарі: Буренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Свердловського міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, з дійсним адміністративним позовом, та в обґрунтуванні своїх вимог зазначив, що він народився 13.04.1936 року та відповідно до ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2007 році йому така допомога не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі. Верховна Рада України прийняттям ст. ст. 77, 110 Закону України № 489 – V від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” п. 12 ст. 71 призупинила дію ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ”, п. п. 2 п. 41 Розділу ІІ Закону України № 107 – VІ від 28.12.2007 року “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”внесені зміни до ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” згідно яких дітям війні до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнав неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” п. 3, 12 ст. 71 Закону України № 489- V від 19.12.2006 року, якими зупинено дію ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, визнані неконституційними. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 41 розділу ІІ Закону України № 107 – VІ від 28.12.2007 року “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”. Пункт 5 Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та п. 6 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України і не може бути оскаржено. Таким чином, позивач, вважає, що йому не виплатили соціальної допомоги у 2007 році та обмеження її в 2008 році, передбаченої ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” є противоправною і такою, що суперечить Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” становить 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно з Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік ” прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. Згідно Закону України № 107 - 28.12.2007 року “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
На підставі викладеного позивач просить суд винести рішення, яким визнати дії Управління Пенсійного Фонду України, м. Свердловськ Луганської області по несплаті йому за 2007 рік, з 22.05.2008 року, з 01.01.2009 року щомісячної Державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” неправомірними. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ Луганської області нарахувати та сплати на його користь недоплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року, з 01.01.2009 року. Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ, Луганської області на його користь всі судові витрати.
У судовому засіданні позивач не з,явилася, але суд вважає можливим розглянути позов за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
У судове засідання представник відповідача не з’явився, але до початку судового засідання надала заперечення, в якому просить суд розглянути справу без їх участі та позовні вимоги не визнала, в своїх запереченнях посилається на наступне. Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому до внесення таких змін правових підстав для призначення та виплати підвищення до пенсії як дитині війни позивачеві немає. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Виплатити підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни немає юридичних підстав. Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності щодо звернення з позовом до адміністративного суду. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав;
Згідно копії посвідчення на ім’я ОСОБА_1, убачається, що він має правовий статус дитини війни
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Стаття 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що державна соціальна гарантія – встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільг з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Статтею 2 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом не можуть бути обмежені або скасовані іншим нормативним актом.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, за період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн, з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
Відмовляючи у задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що у даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин у системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 22 лютого 2010 року, рішення Конституційного Суду України було постановлено 22.05.2008 року, відповідно до вимог ст.67 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Суду підписується не пізніше семи днів після прийняття рішення та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України України протягом наступного робочого дня після його підписання, тому у відповідності до вимог ст. 99 КАС України позивачем пропущено встановлений законом річний строк для звернення з позовом до суду за захистом його прав у період з 22 травня по 31 грудня 2009 року включно.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році не підлягають задоволенню, оскільки пропущений строк звернення до суду.
Згідно з ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено з 1.10.2008 року у розмірі 498 грн., який також діяв і у грудні 2008 року.
Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 22 лютого 2010 року, то вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2009 році підлягають задоволенню лише з 22 лютого 2009 року та слід визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області з 22 лютого 2009 року неправомірними.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність зобов, язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитини війни за період з 28 січня 2009 року, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 року по 21.02.2009 року – відмовити за пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються пропорційно до задоволених вимог, і оскільки відповідач є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує судові витрати з Державного бюджету в сумі 1,70 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94,99,100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 22 лютого 2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 22 лютого 2009 року з урахуванням здійснених виплат, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 року по 21.02.2009 року – відмовити за пропуском строку позовної давності.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Свердловського міського суду, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Луганської області , через Свердловський міський суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою яка її подає до апеляційного суду Луганської області.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя: