Справа №2- 1888/2010  

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

14 квітня 2010 року                          Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:  

                                                                    головуючої  судді  Шавули В.С.  

                                                                    при секретарі        Заболотній К.О.  

розглянувши у відкритому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, ?  

ВСТАНОВИВ:  

Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради 27 липня 2009  року звернулось до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.  

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1, куди підприємство надає теплову енергію. На підставі особового рахунку НОМЕР_1 вони користується послугами теплопостачання та зобов’язана оплачувати дані послуги щомісячно, проте платежі не проводять, у зв’язку з чим сума заборгованості складає 6290,91 грн.  

Незважаючи на неодноразові повідомлення, добровільно погасити заборгованість відповідачі не бажають, чим заподіюють підприємству матеріальний збиток.  

Позивач вказує, що в даний час вони не мають технічної можливості припинити подачу теплової енергії відповідачам з причини загальної системи центрального опалювання будинку. Проте, платежі, що не поступили, істотно впливають на місцевий бюджет.  

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 6290,91 грн., судові витрати покласти на відповідачів.  

У судове засідання позивач не з’явився, до суду надійшла заява, в якій позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без присутності його законного представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.  

У судове засідання відповідачі не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомили, ніяких письмових заяв, про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило.  

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1, де основним квартиронаймачем є ОСОБА_1 (а.с.3).  

Позивачем надаються відповідачам послуги по обігріву квартири та по подачі теплої води. В свою чергу, відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.  

Згідно пунктів 10, 33, 35, 40 «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року, відповідачі зобов’язані своєчасно проводити оплату за спожиті послуги.  

Згідно статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.  

Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань  боржником він зобов’язаний відшкодувати заподіяні збитки.  

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання грошового зобов’язання.  

У відповідальності до ст.. 64 ЖК України повнолітні члени сім’ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по зобов’язанням, які пов’язані з договором найму житлового приміщення.  

Натомість згідно наданого розрахунку заборгованості оплата послуг позивача в повному обсязі відповідачами не проводилась, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 6290,91 грн. (а.с.4-5).  

Разом з тим, згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, суд не вважає причини пропущення позовної давності позивачем поважними. Тож заборгованість в межах позовної давності за період з 01 серпня 2006 року по червень 2009 року  складає в сумі 4079,94 грн.  

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що у зв’язку з тим, що позивачем надавались послуги, а відповідачі ними користувались, вони повинні сплатити суму заборгованості в розмірі 4079,94 грн.  

Згідно частини 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.  

Оскільки позивач рішенням № 12/42 від 04 лютого 2009 року Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради звільнено від сплати судових витрат, стягнути в рівних частках з відповідачів державне мито в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.  

На підставі викладеного, керуючись ст.68, 64 ЖК України, ст.ст. 526, 625, 623 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 130, 174, 209, 224-226 ЦПК України, суд, ?  

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги  Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради  до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію –   задовольнити частково   .  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул.. Янгеля, 4, р/р 2600884368 в ДОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ,  МФО 380805, Код ЄДРПОУ 32688148) заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в розмірі 4079,94 гривень (Чотири тисячі сімдесят дев’ять гривень 94 копійки).  

В іншій частині заявлених вимог відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), в рівних частках на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн. (П’ятдесят одна гривня 00 копійок).  

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), в рівних частках на користь держави витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. (Тридцять гривень 00 копійок).  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в  судовому засіданні 14 квітня 2010 року.  

Повністю рішення складено 19 квітня 2010 року.  

Суддя:                                                                                         В.С. Шавула