Справа №2а-564/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Шавули В.С.
при секретарі Заболотній К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС Солонянського району взводу при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Хуторного Віталія Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 18 листопада 2009 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС Солонянського району взводу при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Хуторного Віталія Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 07 листопада 2009 року інспектором ДПС Солонянського району взводу при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Хуторним Віталієм Івановичем була винесена Постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 542938, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 280,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Вважає, що ця постанова не відповідає вимогам закону в зв’язку з вимог статті 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особами, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показанням технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів. Однак вимірювач швидкості «Радіс» № 2080 не має функцій відеозапису чи засобів фото- і відео зйомки.
У відповідності до статті 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів інспектором ДАІ позивачу не надавалось.
Виходячи з вищевикладеного, вважає постанову незаконною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.
Просить суд постанову АН № 542938 відносно притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, вказану постанову скасувати, провадження по справі – закрити.
В судове засідання позивач не з’явився. Про день, час та місце судового засідання був повідомлений у встановлений законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомив. Заяв про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.
В судове засідання відповідач – УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області в особі свого представника не з’явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи за відсутністю його законного представника до суду не надходило.
Інспектор ДПС Солонянського району взводу при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшина міліції Хуторний Віталій Іванович у судове засідання не з’явився. Про день, час та місце та судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду надійшли письмові пояснення відповідача в яких зазначено, що 07 листопада 2009 року під час несення служби на вул. Запорізьке шосе м. Дніпропетровська був зупинений автомобіль Тойота н/з НОМЕР_1. Водію було роз’яснені підстави зупинки, показано прибор «Радіс» № 2080 на якому була зафіксована швидкість 98 км/год. і запропоновано надати документи для ознайомлення. Після ретельного вивчення документів пояснено, що за дане порушення складається протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП, після чого виноситься постанова про адміністративне правопорушення. Ознайомившись з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 його підписав та ознайомившись з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності підписав її та отримав копії зазначених документів. Просив суд, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та залишити постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в силі.
Суд, вважає за можливе, у відповідності до частини 4 статті 128 КАС України, вирішити справу у відсутність сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Згідно п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ході судового розгляду встановлено, що 07 листопада 2009 року інспектором ДПС Солонянського району взводу при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшиною міліції Хуторним Віталієм Івановичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 1777162, згідно якого позивач 07 листопада 2009 року о 17 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем Тойота, н/з НОМЕР_1 по Запорізькому шосе в м. Дніпропетровську, рухався зі швидкістю 98 км/год., перевищив швидкість встановлену ПДР в населеному пункті на 38 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість замірювалась радарним приладом «Радіс» № 2080 (а.с.7).
07 листопада 2009 року ІДПС Солонянського взводу ДПС ДАІ Хуторним Віталієм Івановичем винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 542938, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 280,00 грн. (а.с.6).
Також, відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі неналежних доказів, і тому вказана постанова є незаконною. Так, згідно п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 N1111 ), до використання спеціальних засобів допускаються співробітники, що вивчили інструкції приборів та здали заліки по правилам їх використання. Тому, в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності обов’язково повинно бути відображено, яка особа (співробітник ДАІ) використовував засіб, якщо його використання не було повністю автоматичне, повинні бути зазначені реквізити засобу, якім фіксувалося порушення. Так як, якщо це засіб вимірювальної техніки – то повинні бути зазначені реквізити документів про допуск типу засобу вимірювальної техніки до використання в Україні, а також перевірки конкретного екземпляру засобу. У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Також відповідно до вимог розділу 20 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за № 576/16592 працівникам Державтоінспекції МВС забороняється застосовування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної перевірки або мають свідоцтво про таку перевірку, термін дії якого минув. Це – прямі вимоги Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до вимірювань, наслідки яких використовуються в якості доказів. Крім того, згідно з пунктом 13.4. вищезазначеної інструкції на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання (додаток 8). Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальних технічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється. Крім того, неможливо встановити зону дії вимірювального прибору, який використовувався співробітником ДАІ при фіксуванні швидкості руху. Не надана розстановка нарядів дорожньо-патрульної служби, що також передбачено вже вищезазначеною інструкцією.
До суду надано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки за № 12274, яке чинне до 17 грудня 2009 року, відповідно до якого засіб вимірювальної техніки визнано придатним до застосування згідно з вимогами технічної документації підприємства – виробника (а.с. 12).
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак останнім з цього приводу не було надано жодних доказів того, що його дії про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є правомірними.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що дії посадової особи, при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід визнати неправомірними, а постанову АН 542938 від 07 листопада 2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, слід скасувати та провадження по справі – закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст.9-11, ч.1 ст.122, п.1 ч.1 ст.247, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", ст.ст.7, 8, 11, 17, 70, 71, 86, 104, 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС Солонянського району взводу при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Хуторного Віталія Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити .
Постанову АН 542938 інспектора ДПС Солонянського району взводу при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшини міліції Хуторного Віталія Івановича від 07 листопада 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 12 квітня 2010 року.
Повністю постанова складена 19 квітня 2010 року.
Суддя В.С. Шавула