САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА  

Справа № 2-а-76/10

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  02 лютого 2010 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:  

  головуючого судді             Румянцева О.П.  

  при секретарі             Бакум І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Батальйону ДПС ДАІ м. Дніпропетровська про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  22 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до  Батальйону ДПС ДАІ м. Дніпропетровська про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона отримала постанову (з доданням фотокартки, зробленої за допомогою технічного приладу «Візір»), винесену відповідачем, якою на неї за порушення правил дорожнього руху 20.09.2009 р. накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 260,00 грн. Стягнення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та пов’язано з порушенням правил здійснення зупинки та стоянки.  Позивачці ніхто не роз’яснював права і не складав оскаржувану постанову, чим порушили її права передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того, по отриманій фотокартці не можна встановити місцевість, де зафіксоване правопорушення.   Зазначені обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про поновлення визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови.  

Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій підтримував позовні вимоги та просив їх задовольнити.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.  

Беручи до уваги письмові пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

В судовому засіданні встановлено, що 20.09.2009 р. відповідачем було винесено постанову серії АЕ № 053187, відповідно до якої позивач 20.09.2009 р. о 12 год. 29 хв. на вул. Ширшова в м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем марки «Шевроле», державний номерний знак – НОМЕР_1, здійснив зупинку та стоянку на зупинці маршрутних транспортних засобів та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 7).  

До постанови було додано фотокартку, на якій зафіксовано дату, час, марка автомобіля та його номерний знак (20.09.2009 р., 12.29 год., марка «Шевроле», державний номерний знак – НОМЕР_1) (а.с. 8).  

Постанова була подана до поштового відділення 08.10.2009 р., про що свідчить поштовий штамп на конверті (а.с. 6).  

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.  

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином Законом встановлена презумпція винності суб’єкта владних повноважень по зазначеній категорії адміністративних справ.  

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.  

Оскільки позивач протягом 10 днів з дня, коли дізнався про притягнення до адміністративної відповідальності, своєчасно звернувся з позовом до суду, то, у відповідності до ст. 289 КУпАП, строк звернення до суду має бути поновлено.  

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.  

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

У судовому засіданні було встановлено, що до оскаржуваної постанови було додано фотокартку автомобіля, виконану відповідачем за допомогою приладу «Візір» № 0812568.  

Як зазначено в постанові, вона винесена за результатами застосування фіксації порушень правил дорожнього руху працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у відповідності зі ст. 141 КУпАП.  

Таким чином, відповідач при документуванні правопорушення безпідставно застосував положення ч. 6 ст. 258 КУпАП, у зв’язку з чим протокол не складав, а обмежився фото-фіксацією певної події.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

Водночас з доданої до постанови фотокартки не вбачається що позивач здійснив зупинку та стоянку саме на зупинці маршрутних транспортних засобів.    

В судове засідання відповідач не з’явився та не надав доказів щодо правомірності свого рішення або заперечень проти адміністративного позову.  

Враховуючи встановлені у засіданні обставини, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ№053187 від 20.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та відсутність події та складу правопорушення, у якому позивача визнано винним оскаржуваною постановою.  

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 247, 251, 258, 288, 289, 293 КУпАП,   ст.ст. 7-12, 14, 15, 17, 19, 69-71, 86, 87, 94, 98, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Адміністративний позов     ОСОБА_1  задовольнити.  

Визнати протиправними дії Інспектора ДПС Батальйону ДПС ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська прапорщика міліції Пахомов В.М. щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 053187 від 20.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 260 грн.  

Скасувати постанову АЕ № 053187 від 20.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 260 грн. як незаконну. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.    

  Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцять днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.  

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  

  Повний текст постанови виготовлений 08.02.2010 року.  

    Суддя                       О.П.Румянцев