АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 1285 / 2007 Головуючий в 1 інстанції - Зайцев В.В.
Категорія - 19/21 Доповідач - Глущенко Н.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.
при секретарі - Сидоренко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області, третя особа - ВАТ "Павлоградвугілля", про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення страхової виплати за моральну шкоду /а. с. 2-3 /.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він тривалий час працював на шахті " Ювілейна" ВАТ "Павлоградвугілля", де працював на важких та підземних роботах за різними спеціальностями.
У грудні 2003 року керівництво ВАТ "Павлоградвугілля" відібрало кращих робітників різних шахт ( у тому числі і його - позивача) і відправило їх у санаторій на відпочинок автобусом в Крим - м. Алушта. 17.12.2003 року, автобус "Кароса-737", в якому шахтарі їхали на відпочинок, втратив управління і рухнув у русло струмка з висоти 70 метрів, в результаті чого 17 шахтарів загинуло, а 18 - було травмовано, серед них був і позивач, який отримав перелом кісток гомілки, закритий подвійний перелом ліктьової кістки, травматичний шок 1 ступеню, черепно-мозкову травму.
Урядова комісія, яка розслідувала цей нещасний випадок, пов'язала його з виробництвом. Це знайшло відображення і в акті розслідування нещасного випадку від
17.12.2003 року та в акті №21 про нещасний випадок від 29.06.2004 року.
За висновком МСЕК від 02.08.2004 року йому вперше встановлено, за трудовим каліцтвом, з 02.08.2004 року 2 групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності, з послідуючим переоглядом в 2005 році та послідуючих роках. На день звернення до суду йому встановлено 3 групу інвалідності та підтверджено 60% втрати професійної працездатності.
В зв'язку з отриманою травмою на виробництві він - позивач втратив працездатність, будучи ще молодою людиною фактично став калікою, постійно відчуває як фізичний біль, так і моральні страждання, змушений змінити ритм свого життя -оскільки не може вести повноцінне життя, він відчуває страх перед майбутнім оскільки стан здоров'я незадовільний, що гнітить його, - все це спричиняє йому моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" позивач просив стягнути з відповідача на його користь 60000 грн. - суму страхової виплати за моральну шкоду виходячи з вимог ст.ст. 21,28,34 вище зазначеного Закону / а. с. 2-3 /.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти цих позовних вимог.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30.11.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково і з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області стягнено на користь позивача 35000 грн. страхової виплати за моральну шкоду / а. с. 39-40 /.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України в м. Першотравенську просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові, оскільки рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону /а. с. 45-47 /.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини по справі та прийшов до обґрунтованого висновку, що, в зв'язку з трудовим каліцтвом за висновком МСЕК від 02.08.2004 року позивачу вперше встановлено з 02.08.2004 року 2 групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності, з послідуючим переоглядом у 2005році та послідуючих роках, що підтверджується зазначеним висновком МСЕК від 02.08.2004 року, актом розслідування нещасного випадку (аварії) від 17.12.2003 року, актом № 21 про нещасний випадок від
29.06.2004 року / а. с. 18-19,20-21,22 -23 /, - позивачу спричинено моральну шкоду і вона
підлягає відшкодуванню шляхом стягнення з відповідача страхової виплати за моральну
шкоду у відповідності з вимогами ст.ст. 21,28,34 Закону України „ Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Доводи в апеляційній скарзі про те, що ст.77 Закону України "Про Державний бюджет 2006 року" призупинена виплата моральної шкоди з 1 січня 2006 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням до 1 січня 2006 року, він був оглянутий у МСЕК, з встановленням розміру втрати працездатності та групи інвалідності, ще 02.08.2004 року / а. с. 22 /.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача, як такі, що суперечать матеріалам справи та діючому матеріальному і процесуальному закону, - про те, що для вирішення питання, щодо наявності спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я, необхідні медичні знання, а тому для об'єктивного вирішення спору необхідний висновок медико-соціальної експертизи.
Згідно ст. 212 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про безпідставність стягнення з нього страхових виплат за моральну шкоду на користь позивача також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи, матеріальному та процесуальному закону. На підставі Закону № 1105-Х1У від 23.09.1999 року, який набрав чинності з 01.04.2001 року, обов'язок по відшкодуванню шкоди, у вигляді страхових виплат, покладено на спеціально створений для цього Фонд.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно зависив розмір страхової виплати за моральну шкоду. Виходячи з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили, розміру втрати позивачем професійної працездатності, його групи інвалідності і того, що відповідач сплачує позивачу і інші страхові виплати, в тому числі і на лікування, - колегія суддів знаходить можливим зменшити цей розмір до 25000 грн., задовольнивши апеляційну скаргу частково.
Виходячи з вимог ст.ст. 79,88 ЦПК України та ст. 4 Декрету Кабміну України „ Про державне мито" судові витрати ( державне мито) слід віднести за рахунок держави, оскільки Фонд соціального страхування звільнений від сплати державного мита.
Однак, виходячи з вимог ст.ст. 79,81 ЦПК України та постанови Кабміну України від 21.12.2005 року № 1258 „ Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" підлягають стягненню з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 1 грн. 50 коп., оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення не було вирішене зазначене питання.
Керуючись ст.ст. 303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2006 року в частині розміру страхової виплати за моральну шкоду - змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Першотравенську Дніпропетровської області на користь ОСОБА_125000 грн. /двадцять п'ять тисяч гривен / страхових виплат за моральну шкоду.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську Дніпропетровської області витрати на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1 грн. 50 коп., перерахування зазначених коштів зробити на їх одержувача - Відділ державного казначейства Бабушкінського району м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24245686, УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, рахунок 31212259700004, код платежу 22050000, символ звітності банку - код податкової інспекції 0462.
Судові витрати ( державне мито) по справі віднести за рахунок держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.