АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 550 / 2007                         Головуючий в 1 інстанції - Морозова Л.М.

Категорія - 2/5                                            Доповідач   - Глущенко Н.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

13 березня 2007 року                          Колегія судців судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого   - Глущенко Н.Г.

суддів                - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.

при секретарі   - Сидоренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 2 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користування майном та стягнення моральної шкоди і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Бюро технічної інвентаризації м. Тернівки, про визнання недійсним договору дарування і встановлення права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02.10.2006 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції / а. с. 53-56 /.

Зазначеним рішенням суду в позовні вимоги ОСОБА_2задоволено. Суд зобов'язав ОСОБА_1 віддати ключі від гаражаІНФОРМАЦІЯ_1 та передати цей гараж ОСОБА_2 Суд стягнув зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2870 грн. у відшкодування моральної шкоди. Крім того, суд відмовив ОСОБА_1 у зустрічному позові до ОСОБА_2та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна та встановлення права власності на нерухоме майно/а. с. 48-51 /.

Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1  посилався на те, що  рішення є

незаконним, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення по справі, а

висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Крім того, відповідач вважає, що

рішення  ухвалене    з    порушенням    норм   матеріального   та  процесуального   права

/ а. с. 53-56 /.

Судом встановлено, що згідно договору дарування гаража від 17.04.1998 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 гаражІНФОРМАЦІЯ_1, який було посвідчено в нотаріальному порядку / а. с. 5/. Цей гараж належав ОСОБА_3 на праві власності згідно з рішенням виконкому Тернівської міської ради народних депутатів від 14.04.1993 року № 232  / а. с. 28-30 /.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_2 володіє спірним гаражем на законних підставах, а оскільки відповідач перешкоджає позивачці в користуванні її власністю, то позовні вимоги ОСОБА_2в цій частині підлягають задоволенню, як і підлягають задоволенню вимоги щодо відшкодування моральної шкоди спричиненої відповідачем позивачці, в результаті його протиправної поведінки відносно позивачки та її майна.

Суд встановив, що спірний гараж належав на законних підставах як ОСОБА_3, так і належить на законних підставах ОСОБА_2, а тому підстав для визнання недійсним договору дарування гаража від 17.04.1998 року - не має. ОСОБА_1не надав суду доказів, які б свідчили про недійсність цього договору. Крім того, ОСОБА_1не довів у суді, що строк позовної давності пропущений ним з поважних причин.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

При вище зазначених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2підлягають задоволенню, а у зустрічному позові ОСОБА_1. слід відмовити.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд не вислухав свідків з його боку, про що він просив у своєму зустрічному позові, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд неодноразово, за клопотанням відповідача, оголошував перерву по справі, надаючи можливість ОСОБА_1. забезпечити явку свідків, які так і не з'явилися до суду / а. с. 43-47 /. Крім того, ОСОБА_1в судовому засіданні не заперечував проти закінчення з'ясовування обставин справи та перевірки їх доказами і переходу до судових дебатів без допиту його свідків / а. с. 47 /.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 2 жовтня 2006 року - залишити без змін.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.