Судове рішення #936499
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 291 / 2007                    Головуючий в 1 інстанції - Єлісєєва Т.Ю.

Категорія - 29/30                                    Доповідач   - Глущенко Н.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

13 березня 2007 року                           Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого   - Глущенко Н.Г.

суддів                -  Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.

при секретарі  - Сидоренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2006 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" доОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2005 року ВАТ "Дніпрошина" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги.

В обгрунтування позовних вимог ВАТ "Дніпрошина" посилалось на те, що будинок АДРЕСА_1 відносився до житлового фонду ВАТ "Дніпрошина". Квартира НОМЕР_1 у встановленому законом порядку, у березні 1987 року була надана сімї відповідачів ( у складі 4-х чоловік), які проживали та були прописані (зареєстровані) в зазначеній квартирі. Однак, в порушення діючого законодавства, відповідачі не оплачували квартирну плату та комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 2764,43 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідачів на його користь, а також просив стягнути на його користь і судовий збір у розмірі 51 грн. / а. с. 3-4 /.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти позову.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2006 року позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_1,ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4    на  користь  ВАТ   "Дніпрошина"

 

заборгованість за квартирну плату та комунальні послуги в розмірі 2655,40 грн., а також судовий збір в розмірі 51 грн., всього - 2706,40 грн. / а. с. 66-67 /.

З даним рішенням не погодились відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2006 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як на підстави апеляційної скарги відповідачі посилаються на те, що рішення є незаконним і необгрунтованим. Судом, як вважають відповідачі, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, обставини ж на які посилався суд в рішенні є недоведеними, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Крім того, суд розглянув справу у відсутності сторін, які не були повідомлені про слухання справи / а. с. 103-106/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.10.1997 року відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 є власниками квартири НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1, де вони зареєстровані та проживають з 1987 року /а.с.5,6,55 /, і на ім'я ОСОБА_1 відкрито особистий рахунок щодо оплати за квартирну плату та комунальні послуги, на який відповідачі певний час проводили оплату зазначених послуг.

Оскільки будинок АДРЕСА_1 належав до житлового фонду ВАТ "Дніпрошина", то останнє і надавало відповідачам комунальні послуги відповідно до зазначено особистого рахунку відкритого на ім'я ОСОБА_1 до 2003 року, оскільки затим будинок було передано на баланс ОЖКП "Південне".

Незважаючи на надання відповідачам комунальних послуг, останні перестали проводити оплату за квартирну плату та комунальні послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка на 2005 рік склала суму 5692,79 грн., що і змусило позивача в березні 2005 року звернутися з позовом до суду, в якому він просив стягнути з відповідачів суму заборгованості, в межах строку позовної давності, - у розмірі 2764,43 грн./а. с 3-4,8 /.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ВАТ "Дніпрошина" підлягають частковому задоволенню - в межах строку позовної давності, тобто за період з квітня 2002 року, в сумі 2655,40 грн., виходячи з тих норм та тарифів, які діяли в м. Дніпропетровську в зазначений період, та згідно з діючим матеріальним законом.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище зазначених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обов'язок відповідачів проводити оплату за квартирну плату та комунальні послуги надані їм по квартирі НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1, як правильно і стягнув з них заборгованість, в межах строку позовної давності, оскільки відповідачі відмовилась оплачувати зазначену заборгованість, не зважаючи на те, що зазначені послуги позивачем їм були надані.

Розрахунок заборгованості проведений правильно у відповідності з діючими законодавством, а також нормами та тарифами, які діяли у спірний період в м. Дніпропетровську, а тому згідно діючого законодавства, зокрема ст.ст. 4,161,162 ЦК України ( 1963 року), ст. 162 ЖК Украши, ст. 10 Закону України "Про приватизацію

 

державного житлового фонду", п. п. 10,23 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення ( затверджених постановою Кабміну України від 30.12.1997 року № 1497 ), п.8 Правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території (затверджених постановою Кабміну України від 11.08.1988 року № 243), - суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідачів заборгованість за квартирну плату та комунальні послуги.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості та періоду за який підлягає вона стягненню, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що таке стягнення повинно бути проведене в межах строків позовної давності, але при цьому не прийняв до уваги, що ВАТ "Дніпрошина" звернулося до суду з позовом у березні 2005 року, тобто заборгованість підлягає стягненню з березня 2002 року по березень 2003 року включно, оскільки згідно Акту прийому житлового фонду та об'єктів інфраструктури ВАТ "Дніпрошина" у спільну власність територіальних громад області від 01.04.2003 року -житловий фонд ВАТ "Дніпрошина", в тому числі і будинок АДРЕСА_1, 01.04.2003 року був переданий та прийнятий на баланс ОЖКП "Південне" / а. с. 34-37 /.

Таким чином, сума заборгованості відповідачів перед позивачем складає лише 1743,25 грн. / а. с. 8, 23 /, а не 2655,40 грн., як визначив та стягнув суд першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в частині розміру заборгованості відповідачів за квартирну плату та комунальні послуги, зменшивши його з 2655,40 грн. до 1743,25 грн.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідачів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання відповідачів в апеляційній скарзі на те, що вони, будучи прописаними (зареєстрованими) не проживали в спірній квартирі, яка належить їм на праві власності, а тому не зобов'язані оплачувати послуги якими не користувалися, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, в порушення вимог п.32 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення ( затверджених постановою Кабміну України від 30.12.1997 року № 1497 ), відповідачі не зверталися до ВАТ "Дніпрошина" з відповідними заявами щодо їх тимчасової відсутності в квартирі і відключення холодної та гарячої води, а також опломбування запірних вентилів на водопостачання, теплопостачання та водовідведення.

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання відповідачів на те, що справу розглянуто у відсутності відповідачівОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не були належним чином повідомлені про слухання справи, оскільки зазначеним відповідачам було відомо про розгляд даної справи в суді де вони є відповідачами, що підтверджується їх заявами про відкладення розгляду справи/ а. с. 12,13 /. Крім того, вони були повідомлені про слухання справи, що вбачається з листів суду / а. с. 19,21 / і до того ж в судове засідання з'являлися члени їх сім'ї - відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які не заперечували проти розгляду справи у відсутностіОСОБА_2 та ОСОБА_3, як і не повідомили суд про те, що зазначені особи не отримали судових повісток чи у них є поважні причини неявки до суду.

Безпідставними є і посилання відповідачів на те, що між ними та позивачем не було укладено договору на надання послуг, а тому не може ставитись і питання про оплату комунальних послуг та квартирну плату, оскільки на ім'я відповідачки ОСОБА_1 відкрито особистий рахунок щодо оплати за квартирну плату та комунальні послуги  на

 

який відповідачі проводили оплату зазначених послуг. В суді першої інстанції, в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_1 пояснювала суду, що договір був до 1997 року і на її ім'я було відкрито особистий рахунок щодо оплати за квартирну плату та комунальні послуги, на який і перераховувались кошти по оплаті за надані позивачем послуги, а після приватизації квартири в 1997 році договір не було переукладено.

Інші доводи апеляційних скарг не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія судців, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2006 року - змінити в частині розміру заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги.

Стягнути солідарно зОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" заборгованість за квартирну плату та комунальні послуги в сумі 2469,89 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація