Справа № 22ц-448/2007 Головуючий у першій інстанції- КОСАЧ І.А.
Категорія - цивільна Доповідач - ГУБАР В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді СТРАШНОГО М.М.
суддів: ГУБАР В.С, ШЕМЕЦЬ Н.В. при секретарі: ІВАНОВІЙ Н.Б.,
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ВАТ „Чернігівське Хімволокно" про перерахунок заробітку за роботу в зоні відчуження та видачу відповідної довідки, -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2007 р. скасувати та задовольнити його позов до ВАТ „Чернігівське Хімволокно" про перерахунок заробітку за роботу в зоні відчуження та видачу відповідної довідки.
Оскаржуваним рішенням в задоволені позову відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є неправильним з причин неповного з"ясування судом обставин, що мають значення для справи та через невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує, що відповідач неправильно здійснив йому розрахунок заробітної плати за травень-червень 1986 року, суттєво занизивши його, внаслідок чого зменшеним є і розмір нарахованої йому пенсії. На думку апелянта здійснений відповідачем розрахунок не відповідає вимогам розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.86 р. № 1031-рс та постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦСПС від 07.05.86 р. № 153/10-43. Також апелянт наголошує на тому, що кінцеві суми заробітку, які одержані в результаті проведених ним розрахунків, в більшій мірі ніж у відповідача співпадають з сумою заробітної плати, яку він отримав у 1986 році і з якої сплачені страхові внески. Апелянт стверджує, що постановляючи рішення, суд при вирішенні даного спору мав керуватись також роз'ясненнями відповідних державних органів.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2., скаргу підтримали, а представники ВАТ „Чернігівське Хімволокно" та представник Управління пенсійного фонду України в Новозаводському районі, проти задоволення скарги заперечували.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь як офіцер запасу у військових зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у травні-червні 1986 р., дні роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період в травні - 10, 14, 15, 24, 30; в червні - 4, 5, 7, 9, 10, 13. До та під час призову працював начальником відділу збуту ВАТ „Чернігівське Хімволокно". У вересні 1991 року позивач був визнаний інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов"язаного з його участю у ліквідації Чорнобильської катастрофи і з того часу отримує пенсію, яка нарахована із заробітної плати у сумі 901,98 крб. за травень 1986 року. У зв"язку з погіршенням здоров"я у 1997 році позивачеві була визначена 2 група інвалідності і для перерахунку пенсії позивач мав надати пенсійному відділу довідку про заробітну плату за дні роботи в зоні відчуження, але бухгалтерією відповідача відмовлено видати таку довідку, оскільки довідки з військової частини вже були знищені, а відокремити заробітну плату за роботу у зоні відчуження із загально нарахованої та виплаченої заробітної плати бухгалтерія не мала можливості. У лютому 2002 року позивач надав відповідачеві отриману з архіву Міністерства Оборони України довідку, необхідну для розрахунку заробітної плати за час роботи в зоні відчуження. З квітня 2002 року ОСОБА_1 призначена нова пенсія, розрахована на підставі довідки № 247 від 28.03.02. виданої відповідачем згідно довідки Міністерства оборони України № 0011499 від 20.02.02. Розрахунок заробітної плати, проведений відповідачем на підставі довідки Міністерства оборони, і є предметом спору.
Відповідно до ст. ст. 10, 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. У даній справі для перевірки правильності здійсненого відповідачем розрахунку заробітної плати позивача за травень-червень 1986 року, у тому числі і його заробітку за роботу у зоні відчуження у цей період, необхідні спецальні знання в галузі бухгалтерського обліку, тоб-то необхідно призначення судово-бухгалтерської експертизи. Як визначено ст. 143 ЦПК України, для з"ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Проте, ні при попередньому розгляді даної справи, ні при розгляді по суті у суді першої інстанції та в апеляційному суді, позивач питання про проведення зазначеної експертизи не поставив, посилаючись виключно на свої розрахунки заробітної плати, та стверджуючи, що заробітна плата за червень-травень 1986 року має становити не 456,17 крб, як розрахував відповідач, а повинна бути, за розрахунком позивача , 536,52 крб(а.с. 50, 83-85,87). Тобто, на підтвердження позову ОСОБА_1належних та допустимих і безспірних доказів суду не надано, а твердження позивача про те, що кінцеві суми заробітку, які одержані в результаті проведених ним розрахунків, в більшій мірі ніж у відповідача співпадають із сумою заробітної плату, яку він отримав у травні-
червні 1986 року, в якості належного та допустимого доказу апеляційний суд прийняти не може.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують здійсненого ВАТ „Чернігівське Хімовокно" розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в травні-червні 1986 року, у тому числі і за роботу по ліквідації аварії на ЧАЕС, та не спростовують висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог і не містять передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2007 р. -залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.