Справа № 22ц-504/2007 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Гордійко Ю.Г.
Доповідач - Позігун М.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ЛИТВИНЕНКО І.В., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: ГАВРИЛЕНКО Ю.В.
з участю: ОСОБА_1 та його представникаОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 7 214 грн. 19 коп. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.. Свої вимоги мотивував тим, що 24 вересня 2006 року о 12 год. 45 хв. на вул. Ушинського з вини водія ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зіткнулися автомобіль ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував відповідач, та автомобіль ВАЗ-21011 державний номерний знак НОМЕР_2, за кермом якого знаходився позивач.
Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної скальпованої рани лівої скроні, забою грудної клітини, в зв"язку з чим перебував спочатку на амбулаторному, а потім стаціонарному лікуванні, та на яке витратив 390 грн. 38 коп..
В результаті ДТП завдано механічних пошкоджень належному йому автомобілю. Розмір заподіяних збитків відповідно до висновку спеціаліста Чернігівської експертної фірми "Еталон" № Т-1045 від 28 жовтня 2006 року становить 6 823 грн. 81 коп..
Постановою старшого інспектора дізнання ВЗДП ДАІ при УМВС України в Чернігівській області Ткаченка С.В. від 29 вересня 2006 року відмовлено в
порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 до встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень; ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 ч.І КупАП.
Також позивач вважає, що неправомірними діями відповідача внаслідок завдання шкоди здоров'ю та пошкодження належного йому майна, заподіяно моральну шкоду , яку він оцінює в 5000 грн..
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 1890 грн. 38 коп., моральну шкоду у розмірі 400 грн. та судові витрати - 449 грн. 50 коп..
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, стягнувши з відповідача на його користь матеріальну, моральну шкоду та судові витрати в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним в зв"язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Висновки суду щодо оцінки висновку спеціаліста як недопустимого доказу не є логічними та обгрунтованими, оскільки ніякого порушення закону при отриманні та наданні стороною такого доказу немає і не може бути. Висновок спеціаліста є процесуально передбаченим доказом. Апелянт вважає, що розмір шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, ним доказано висновком спеціаліста, щодо якого спеціаліст в судовому засіданні зробив уточнення та пояснення, і при таких обставинах, суд мав всі передбачені процесуальним законом підстави для визнання цього доказу належним згідно ст. 58 ЦПК України. Вважає, що висновок суду щодо розміру шкоди за пошкодження автомобіля, вказаної зі слів відповідача 1500 грн. не грунтується на доказах, є суб'єктивною думкою відповідача, не підтвердженою доказами. Також вважає незаконним рішення в частині стягнення моральної шкоди, зазначивши, що такий розмір моральної шкоди нічим не обгрунтований, а заявлена ним сума повністю підтверджена доказами. В результаті невірного визначення розміру шкоди, суд не в повній сумі стягнув на його користь судові витрати.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до слідуючого висновку.
Увалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що стягненню підлягає матеріальна шкода в розмірі 1890 грн. 38 коп., з них 1500 грн. - матеріальна шкода, завдана позивачу пошкодженням автомобіля, що визнана відповідачем, та 390 грн. 38 коп. витрат позивача на медичні препарати на лікування, та моральна шкода, яку суд оцінює в 400 грн..
Висновок суду про визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок ДПТ, відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи, оскільки згідно протоколу судового засідання відповідач визнав позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1500 грн.. Відповідно ж до ч.4 ст. 174 ЦПК України визнання відповідачем позову є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод і інтересів інших осіб.
Згідно висновку спеціаліста № Т-1045 від 28.10.2006 року вартість відновлювального ремонту перевищує дійсну вартість автомобіля станом на момент, що передував ДТП.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року №6, постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків, відповідальній особі.
В суді апеляційної інстанції позивач категорично відмовився від передачі автомобіля і, крім того, пояснив, що ним уже закінчується проведення ремонту автомобіля. Також відмовився від надання апеляційному суду доказів щодо остаточної вартості автомобіля після ДТП з врахуванням його пошкоджень.
За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано визначив розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням автомобіля, в межах визнаного відповідачем розміру.
Суд апеляційної інстанції також позбавлений можливості визначити розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню, оскільки з відмовою позивача передати автомобіль і ненадання ним доказів остаточної вартості автомобіля після ДТП, неможливо визначити вартість шкоди, яка становить різницю між дійсною вартістю автомобіля на час ДТП і його залишковою вартістю після ДТП.
Проте, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер та ступінь моральних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач внаслідок завдання шкоди його здоров'ю та пошкодження належного йому майна. В момент ДТП позивач пережив нервовий стрес, оскільки виникла загроза його життю, заподіяні тілесні ушкодження, внаслідок чого протягом тривалого часу знаходився на амбулаторному, а потім на стаціонарному лікуванні. Внаслідок пошкодження автомобіля позивача у нього виникли істотні вимушені зміни у його життєвих стосунках, погіршення його матеріального стану, які вимагали додаткових зусиль для організації його життя. З врахуванням характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, тривалості негативних наслідків морального характеру, ступеня вини відповідача та обставин справи, а також виходячи із засад розумності, справедливості та виваженості, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування позивачу належить визначити в сумі 2000 грн.. Дана сума, на думку колегії суддів, буде адекватною моральним стражданням позивача.
Керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316,317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2007 року в частині відшкодування моральної шкоди змінити, збільшивши розмір моральної шкоди до 2000 грн..
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.