РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/747/21

Справа № 510/83/21

19.04.2021 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

за участю секретаря Пройка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з викликом сторін за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» (яке надалі було перейменовано в АТ КБ «Приватбанк») з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим, відповідачем було підписано заяву № б/н від 30 вересня 2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

За наслідками підписаної сторонами заяви про отримання банківських послуг, відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт який в подальшому збільшився за ініціативою Банку до 10 000 (десять тисяч) грн. та надано кредитну картку для використання.

Позивач, відповідно до договору, умов та правил надання банківських послуг, свої зобов`язання виконав у повному обсязі - надав кредит у встановленому розмірі.

Однак, відповідач по справі не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, тобто зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з порушенням зобов`язань по кредитному договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, у відповідача станом на 03 листопада 2020 року виникла заборгованість у розмірі 10 688 (десять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 91 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 514 грн. 93 коп., в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 8 514 грн. 93 коп., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2 173 грн. 98 коп.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу у його відсутності, не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги неодноразове неприбуття у судові засідання належним чином повідомленого відповідача, задля недопущення порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволено з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 30 вересня 2011 року відповідач звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» (яке надалі було перейменовано в АТ КБ «Приватбанк») із анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, відповідно до якої, банк відкрив відповідачу кредитний рахунок та надав кредитну картку для використання, з встановленим початковим кредитним лімітом. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився за ініціативою Банку до 10 000 (десять тисяч) грн.

Відповідач надав свою згоду, що підписана ним заява від 30 вересня 2011 року разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у вказаній заяві.

Позивач, відповідно до договору та умов та правил надання банківських послуг, свої зобов`язання виконав у повному обсязі - надав кредит у встановленому розмірі.

Однак, відповідач по справі не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, тобто зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з порушенням зобов`язань по кредитному договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, у відповідача станом на 03 листопада 2020 року виникла заборгованість у розмірі 10 688 (десять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 91 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 514 грн. 93 коп., в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 8 514 грн. 93 коп., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2 173 грн. 98 коп.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання, а на підставі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Таким чином, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та його умовами, а відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданого представником позивача розрахунку заборгованості, вбачається, що станом на 03 листопада 2020 року, заборгованість за кредитним договором №б/н від 30 вересня 2011 року, становить 10 688 (десять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 91 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 514 грн. 93 коп., в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 8 514 грн. 93 коп., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2 173 грн. 98 коп.

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, суду не надано.

На підставі вищевикладеного, наданих до суду документів, судом встановлено, що банком виконані умови кредитного договору №б/н від 30 вересня 2011 року з надання відповідачу кредитної картки зі встановленим кредитним лімітом.

Крім цього, з наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається користування відповідачем кредитною карткою, що включало у себе як зняття кредитних коштів, так і поповнення картки.

Таким чином, відповідач своїми діями підтвердив наявність між сторонами кредитних правовідносин.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; уразі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір сплачений останнім в сумі 2102 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 30 вересня 2011 року у розмірі 10 688 (десять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова